Материал по истории "Тестові технології"

Материал на украинском языке.

Вступ.

Упродовж останніх років широкого використання набувають тестові технології з метою підготовки учнів до складання зовнішнього оцінювання. Це і життєва потреба самих учнів, котрі у школі стикаються з реальністю підготовки до майбутнього іспиту перед вступом до вишів. Більшої ваги набуває робота вчителя з підготовки учня до зовнішнього незалежного оцінювання, а отже, виникає необхідність впроваджувати педагогу тестові технології як окремий методичний прийом.

Державний стандарт загальної середньої освіти у найближчому майбутньому передбачає супровід навчальної програми завданнями в тестової формі для діагностики якості результатів навчання. Освітні стандарти способи оцінки їхньої досягнення є ключовими моментами у визначенні якості. Тестування стало широко застосовуватися як оцінювання знань при підсумковій атестації випускників і за вступних іспитах у вищі навчальні заклади.

Останнім часом все більше з’являється публікацій з проблеми підготовки учнів до зовнішнього незалежного тестування. Вирішенням таких творчих завдань освіти переймаються В. С. Аванесов, В. Власов, О. Є.Святокум, О. Ф. Трухан, В. Островський, С. Омельчук, В. Безверха, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, Ю. Б. Малієнко А. Приходько, О. О. Сидоренкота інші. Розробляється та вмотивовується коло методів та прийомів, що відповідають основним засадам використання та укладення тестових завдань.

У своїй роботі пропоную завдання, що доцільно використовувати у 6 класі на уроках історії, розроблених у формі історичних диктантів, власне тестів. Така необхідність підбору завдань виникає у процесі навчання історії шестикласників, виходячи з вікових особливостей учнів.

У 6-х класах, коли вивчається уже систематичний курс всесвітньої та вітчизняної історії, робота над історичною інформацією поглиблюється: передбачається формування навичок роботи із історичною картою, проведення зіставлень між темами та курсами всесвітньої та вітчизняної історії, узагальнення і спостереження тощо). Саме тоді вже й починаємо формувати історичне мислення, вчимо дитину сприймати історичний процес, виділяти історичні явища, аналізувати їх, визначати історичні закономірності розвитку, оперувати історичними фактами тощо.

І. Тестові технології при вивченні історії.

В основу сучасних програм з вивчення шкільних предметів покладено компетентнісний підхід, що полягає у формуванні учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Результатом навчання стають компетентності – набуті  учнями вміння та нави­чки, досвід різних видів діяльності, знання, ціннісні орієнтири, що мають відображати в оцінках, тобто визначати якість навчальної діяльності учня.

За О. Пометун, вона визначається комплексом умінь у процесі навчання історії: уміння учнів орієнтуватися в іс­торичному часі (хронологічна компетентність); орієнтуватися в іс­торичному просторі (просторова компетентність);працювати з дже­релами історичної інформації (інформаційна компетентність); визначати та застосо­вувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів (логічна компетентність); формулювати оцін­ки та версії історичного руху й розвитку (аксіологічна компетентність).

Під час уроку доцільними стають різні форми фронтальних робіт такі, як тести, історичні диктанти, історичні вікторини тощо. Учителеві доцільно використовувати різноманітні тестові завдання під час проведення поточного й тематичного оцінювання, широко практикувати тестування не лише як контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок школярів, але і як продуктивний навчальний прийом, відпрацьовувати у школярів навички виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, у ході чого формуються певні компетентності. 

Методично визначені норми щодо використання тестових технологій на уроці. Якщо тести мають навчальний характер, то не повинні бути занадто складними. Кількість варіантів відповідей має встановлюватися з урахуванням віку школярів: для учнів 6-х класів варто обмежити таку кількість трьома-чотирма варіантами відповідей. Також необхідно навчати учнів застосовувати здобуту інформацію в практичній діяльності, а тому завдання повинні бути не лише на перевірку теоретичних знань, а на розуміння матеріалу, застосування умінь та навичок.

Як правило, кожне завдання тесту має становити певну вагу, що дасть можливість перевести отримані бали за тест у 12-ти бальну шкалу оцінювання. Наприклад, кожне завдання з перевірки теоретичного матеріалу або завдання з вибором однієї правильної відповіді може мати вагу в 1 бал, а завдання з вибором кількох відповідей, встановлення відповідності, послідовності – 2-4 бали. Рівень складності завдань має підвищуватися поступово, різноманітність таких завдань теж збільшується у міру опанування ними.

Найоптимальнішою і найефективнішою формою тестування на уроці є використання роздрукованих рівноцінних варіантів, що унеможливлює помилки при сприйманні матеріалу тестів на слух, а їх варіативність перешкоджає списуванню між самими учнями, а також колективне розв’язання тестів, спроектованих на медіадошку. Навчальні тести можуть перевіряти і самі учні.

З-поміж недоліків тестової діагностики виділяють ймовір­ність угадування, можливість передання учнями  правильних  відповідей, переважну орієнтацію на репродуктивний рівень. Щоб уникати цього, пропоную обговорювати варіант відповіді колективно, саме це сформує уміння осмислено мотивувати свій вибір відповіді на тестове завдання.

ІІ. Тестові завдання.

Тест як завдання стандартної форми, передбачає виявлення певних знань, умінь та навичок, здібнос­тей або інших психологічних характеристик — інтересів, емоційних реакцій тощо. Розрізняють тести:

1. Завдання з вільною формою відповіді.

Цей вид тестових завдань дає змогу виявити вміння аналізувати, зіставляти, характеризувати, обґрунтовувати, встановлювати причинно-наслідкові звязки, застосовувати набуті знання, систематизувати історичний матеріал, давати власну інтерпретацію тощо. Як правило, відповідь не обмежується (іноді ставиться умова викладати факти без зайвих деталей).

2. Тести з пропусками.

3. Завдання на доповнення.

Завдання з пропусками використовуються для встановлення обізнаності учня з навчальною інформацією, коли слід не обирати варіант відповіді, а знати історичний матеріал і бути впевненим у результаті виконання. Ці завдання створюються у формі незакінчених висловів (одне або кілька логічно сформульованих речень, уривок з тексту тощо), який учні мають доповнити за логічним змістом, спираючись на засвоєні знання.

4. Стисла відповідь.

Цей вид завдань дає можливість встановити вміння учня відтворювати та застосовувати знання у знайомій ситуації, узагальнювати великий за обсягом матеріал, коректно виражати свої думки. Відповіддю мають бути лаконічні змістовні тези, що дають змогу судити про здатність учня до логічних операцій (аналізу, синтезу, зіставлення тощо).

5. За формою, що передбачає вибір однієї відповіді з кількох запропонованих.

6. Завдання на встановлення відповідностей, зв’язків.

Завдання такого типу дають змогу виявити вміння орієнтуватися у фактичному матеріалі на основі засвоєних знань, з'ясувати ступінь засвоєння причинно-наслідкових зв'язків в історичних процесах. Зазвичай ця форма використовується в об'єктивних тестах, де учневі пропонується встановити відповідність між елементами двох списків.

7. Вибір кількох відповідей.

Цей тип завдань використовують для перевірки різноманітних знань, умінь і навичок учнів з історії. Завдання складається з двох частин. Основна частина містить твердження або запитання, може доповнюватись ілюстрацією, графіком, діаграмою тощо. Друга частина — це варіанти відповідей, серед них як правильні, так і неправильні. Оптимальна кількість варіантів відповідей 4—5, що зводить до мінімуму можливість випадкового вгадування.

Такі тестові завдання з кількома варіантами відповідей мають низку переваг: забезпечується максимально можлива об’єктивність оцінювання; для таких завдань легко обчислювати різні показники, вони дають можливість охопити різні сфери знань, умінь і навичок. За умови творчого та компетентного підходу елементарні завдання можуть перетворитись на складні інтелектуальні.

Весь материал - в документе.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………. 4

І. Тестові технології при вивченні історії………………………………….. 5

ІІ. Тестові завдання………………………………………………………….. 7

ІІІ. Історичні диктанти………………………………………………………. 9

Висновок…………………………………………………………………….. 11

Список використаної літератури………………………….………….….… 12

Додатки……………………………………………………………………… 14

Вступ

Упродовж останніх років широкого використання набувають тестові технології з метою підготовки учнів до складання зовнішнього оцінювання. Це і життєва потреба самих учнів, котрі у школі стикаються з реальністю підготовки до майбутнього іспиту перед вступом до вишів. Більшої ваги набуває робота вчителя з підготовки учня до зовнішнього незалежного оцінювання, а отже, виникає необхідність впроваджувати педагогу тестові технології як окремий методичний прийом.

Державний стандарт загальної середньої освіти у найближчому майбутньому передбачає супровід навчальної програми завданнями в тестової формі для діагностики якості результатів навчання. Освітні стандарти способи оцінки їхньої досягнення є ключовими моментами у визначенні якості. Тестування стало широко застосовуватися як оцінювання знань при підсумковій атестації випускників і за вступних іспитах у вищі навчальні заклади.

Останнім часом все більше з’являється публікацій з проблеми підготовки учнів до зовнішнього незалежного тестування. Вирішенням таких творчих завдань освіти переймаються В. С. Аванесов, В. Власов, О. Є.Святокум, О. Ф. Трухан, В. Островський, С. Омельчук, В. Безверха, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, Ю. Б. Малієнко А. Приходько, О. О. Сидоренко та інші. Розробляється та вмотивовується коло методів та прийомів, що відповідають основним засадам використання та укладення тестових завдань.

У своїй роботі пропоную завдання, що доцільно використовувати у 6 класі на уроках історії, розроблених у формі історичних диктантів, власне тестів. Така необхідність підбору завдань виникає у процесі навчання історії шестикласників, виходячи з вікових особливостей учнів. У 6-х класах, коли вивчається уже систематичний курс всесвітньої та вітчизняної історії, робота над історичною інформацією поглиблюється: передбачається формування навичок роботи із історичною картою, проведення зіставлень між темами та курсами всесвітньої та вітчизняної історії, узагальнення і спостереження тощо). Саме тоді вже й починаємо формувати історичне мислення, вчимо дитину сприймати історичний процес, виділяти історичні явища, аналізувати їх, визначати історичні закономірності розвитку, оперувати історичними фактами тощо.

І. Тестові технології при вивченні історії

В основу сучасних програм з вивчення шкільних предметів покладено компетентнісний підхід, що полягає у формуванні учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Результатом навчання стають компетентності – набуті учнями вміння та нави­чки, досвід різних видів діяльності, знання, ціннісні орієнтири, що мають відображати в оцінках, тобто визначати якість навчальної діяльності учня. За О. Пометун, вона визначається комплексом умінь у процесі навчання історії: уміння учнів орієнтуватися в іс­торичному часі (хронологічна компетентність); орієнтуватися в іс­торичному просторі (просторова компетентність); працювати з дже­релами історичної інформації (інформаційна компетентність); визначати та застосо­вувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів (логічна компетентність); формулювати оцін­ки та версії історичного руху й розвитку (аксіологічна компетентність).

Під час уроку доцільними стають різні форми фронтальних робіт такі, як тести, історичні диктанти, історичні вікторини тощо. Учителеві доцільно використовувати різноманітні тестові завдання під час проведення поточного й тематичного оцінювання, широко практикувати тестування не лише як контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок школярів, але і як продуктивний навчальний прийом, відпрацьовувати у школярів навички виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, у ході чого формуються певні компетентності. 

Методично визначені норми щодо використання тестових технологій на уроці. Якщо тести мають навчальний характер, то не повинні бути занадто складними. Кількість варіантів відповідей має встановлюватися з урахуванням віку школярів: для учнів 6-х класів варто обмежити таку кількість трьома-чотирма варіантами відповідей. Також необхідно навчати учнів застосовувати здобуту інформацію в практичній діяльності, а тому завдання повинні бути не лише на перевірку теоретичних знань, а на розуміння матеріалу, застосування умінь та навичок.

Як правило, кожне завдання тесту має становити певну вагу, що дасть можливість перевести отримані бали за тест у 12-ти бальну шкалу оцінювання. Наприклад, кожне завдання з перевірки теоретичного матеріалу або завдання з вибором однієї правильної відповіді може мати вагу в 1 бал, а завдання з вибором кількох відповідей, встановлення відповідності, послідовності – 2-4 бали. Рівень складності завдань має підвищуватися поступово, різноманітність таких завдань теж збільшується у міру опанування ними.

Найоптимальнішою і найефективнішою формою тестування на уроці є використання роздрукованих рівноцінних варіантів, що унеможливлює помилки при сприйманні матеріалу тестів на слух, а їх варіативність перешкоджає списуванню між самими учнями, а також колективне розв’язання тестів, спроектованих на медіадошку. Навчальні тести можуть перевіряти і самі учні.

З-поміж недоліків тестової діагностики виділяють ймовір­ність угадування, можливість передання учнями правильних відповідей, переважну орієнтацію на репродуктивний рівень. Щоб уникати цього, пропоную обговорювати варіант відповіді колективно, саме це сформує уміння осмислено мотивувати свій вибір відповіді на тестове завдання.

ІІ. Тестові завдання

Тест як завдання стандартної форми, передбачає виявлення певних знань, умінь та навичок, здібнос­тей або інших психологічних характеристик — інтересів, емоційних реакцій тощо. Розрізняють тести:

1. Завдання з вільною формою відповіді.

Цей вид тестових завдань дає змогу виявити вміння аналізувати, зіставляти, характеризувати, обґрунтовувати, встановлювати причинно-наслідкові зв язки, застосовувати набуті знання, систематизувати історичний матеріал, давати власну інтерпретацію тощо. Як правило, відповідь не обмежується (іноді ставиться умова викладати факти без зайвих деталей).

1. Тести з пропусками.

2. Завдання на доповнення.

Завдання з пропусками використовуються для встановлення обізнаності учня з навчальною інформацією, коли слід не обирати варіант відповіді, а знати історичний матеріал і бути впевненим у результаті виконання. Ці завдання створюються у формі незакінчених висловів (одне або кілька логічно сформульованих речень, уривок з тексту тощо), який учні мають доповнити за логічним змістом, спираючись на засвоєні знання.

1. Стисла відповідь.

Цей вид завдань дає можливість встановити вміння учня відтворювати та застосовувати знання у знайомій ситуації, узагальнювати великий за обсягом матеріал, коректно виражати свої думки. Відповіддю мають бути лаконічні змістовні тези, що дають змогу судити про здатність учня до логічних операцій (аналізу, синтезу, зіставлення тощо).

1. За формою, що передбачає вибір однієї відповіді з кількох запропонованих.

2. Завдання на встановлення відповідностей, зв’язків.

Завдання такого типу дають змогу виявити вміння орієнтуватися у фактичному матеріалі на основі засвоєних знань, з'ясувати ступінь засвоєння причинно-наслідкових зв'язків в історичних процесах. Зазвичай ця форма використовується в об'єктивних тестах, де учневі пропонується встановити відповідність між елементами двох списків.

1. Вибір кількох відповідей.

Цей тип завдань використовують для перевірки різноманітних знань, умінь і навичок учнів з історії. Завдання складається з двох частин. Основна частина містить твердження або запитання, може доповнюватись ілюстрацією, графіком, діаграмою тощо. Друга частина — це варіанти відповідей, серед них як правильні, так і неправильні. Оптимальна кількість варіантів відповідей 4—5, що зводить до мінімуму можливість випадкового вгадування. Такі тестові завдання з кількома варіантами відповідей мають низку переваг: забезпечується максимально можлива об’єктивність оцінювання; для таких завдань легко обчислювати різні показники, вони дають можливість охопити різні сфери знань, умінь і навичок. За умови творчого та компетентного підходу елементарні завдання можуть перетворитись на складні інтелектуальні.

1. Альтернативні тести (завдання типу «так – ні»).

2. Завдання на встановлення послідовності.

Завдання цієї форми спрямовані на встановлення хронологічної або логічної послідовності (у перебігу певних процесів або на встановлення відповідності графіків, зображень певним історичним процесам). Такі завдання дають змогу виявити рівень засвоєння, запам'ятовування матеріалу, здатність ним оперувати та логічно мислити. Учням пропонується певний набір фактів, їх потрібно розмістити в належному порядку згідно з інструкцією.

У той же час, тести дають можливість реалізувати індивідуальний та диференційований підхід у навчанні, визначаючи рівні складності, враховуючи навчальні можливості учнів, їх фізіологічні та психологічні особливості.

ІІІ. Історичні диктанти

Концентрації уваги, самоконтролю, організованості можна досягти використовуючи різні прийоми написання письмових робіт, наприклад – диктантів. У своїй практиці вважаю за доцільне широко використовувати історичні диктанти, що за своєю структурою наближаються до альтернативних тестів та завдань відкритого типу. Така форма завдань допомагає формувати уміння розв’язувати тестові завдання. Формування навичок роботи із тестовими завданнями має відповідати принципам навчання від простого до складного, із врахуванням індивідуальних особливостей учнів, диференційованого підходу. Пропоную власну систему історичних диктантів, основану на інтерактивній методиці викладання історії:

1. Диктанти з альтернативними відповідями типу «так – ні», «правильно – не правильно» (відтворюються позначками «−», «+»).

Зазвичай завдання містить запитання, на яке пропонуються тільки два варіанти відповіді («так» - «ні»), тобто необхідно оцінити твердження як правильне чи як хибне. Подану інформацію слід визначити як точну або неточну; таку, що відповідає дійсності або не відповідає дійсності, як правильну чи як «неправильну». Використання альтернативних завдань є доцільним на початковому етапі засвоєння знань та під час самоконтролю в процесі самостійної роботи. Вони корисні для з'ясування розуміння матеріалу та докладної перевірки знань. Варіанти проведення диктантів такого виду: графічний, розподільний. У графічному диктанті відповіді «так» чи «ні» зображуються графічно відрізками або стрілками:

«Так»: або

«Ні»: або

Таким чином, відповідаючи на запитання, можна отримати малюнок у формі графіка.

2. Графічні диктанти: на побудову схем, або відповіді закодовано відтворюються за допомогою стрілочок ↑ ↓ (в основі лежать альтернативні завдання).

3. Кодові диктанти: відповіді на запитання кодуються цифрами (цифровий диктант), або ж за пропозицією учнів чи то вчителя готовими записуються на дошці, а учні вибирають з них правильні на кожне конкретне запитання (диктанти із підказками).

4. Диктанти з відкритою відповіддю.

Укладаються як незакінчені речення.

6. Ілюстровані диктанти.

Завдання формулюється з використанням ілюстрацій.

7. Диктанти за історичною картою.

Завдання передбачають формування умінь та навичок працювати з картою. Текст запитань повинен укладатися на основі історичної карти. У навчальному використанні диктанту карта може бути як підказка чи орієнтир.

8. Диктанти на контурній карті, стрічці часу.

Такі диктанти тренують просторову пам’ять, навчають просторових та хронологічних уявлень.

9. Логічні диктанти (на встановлення логічних, причинно-наслідкових зв’язків).

10. Асоціативний диктант (завдання на виділення спільного та відмінного – «четверте зайве»).

11. Диктанти-описи.

Такі диктанти зосереджують увагу учнів на деталях історичних подій, біографічних відомостях окремих історичних постатей.

12. Історичні вікторини.

Ігрова форма проведення як диктантів історичних, логічних, так і тестових завдань.

13. Диктанти швидкої дії або диктанти-речення передбачають вставлення слів з у текст з пропусками.

14. Хронологічні диктанти.

Завдання закріплюють та перевіряють знання дат за описом історичних подій, осіб тощо.

Методика проведення історичних диктантів передбачає ознайомлення із завданням, наступним записом учнями порядкового номеру завдань і відповідей. Використанням друкованих завдань забезпечує індивідуальний підхід у роботі учня. По закінченню диктанту здійснюється перевірка відповідей, що можна провести методами самоперевірки або взаємоперевірки. У кожному випадку необхідно проаналізувати, які помилки зустрічаються частіше, які питання для учнів були найскладнішими.

Учитель на уроках зможе, використовуючи тестові завдання, різновиди історичних диктантів, провести фронтальне опитування учнів, перетворивши сам процес на захоплюючу і пізнавальну гру. Швидкість контролю за рівнем підготовки школярів, істотне зниження емоційного навантаження на вчителя дасть можливість широко охопити навчальний матеріал.

Висновки

Упродовж останніх років широкого використання набувають тестові технології як основа підготовки учнів до складання зовнішнього оцінювання. Більшої ваги набуває робота вчителя з підготовки учня до зовнішнього незалежного оцінювання, а отже, виникає необхідність впроваджувати педагогу тестові технології.

У 6-му класі, коли діти починають вивчати історії, паралельно із формуванням загальнопредметних компетенцій необхідно формувати навички роботи із тестовими завданнями різних форм.

Тестові завдання можуть бути як відкритої форми, так і закритої (на вибір однієї відповіді із запропонованих, вибір множинної кількості відповідей, завдання на встановлення відповідносте, хронологічної послідовності).

Формування навичок роботи із тестовими завданнями має відповідати принципам навчання від простого до складного, із врахуванням індивідуальних та вікових особливостей учнів, диференційованого підходу. Наближеним видом завдань до тестових є історичний диктант, що особливо актуально при викладанні курс історії у 6-му класі, коли вивчається уже систематичний курс всесвітньої та вітчизняної історії, ця робота поглиблюється: передбачається формування навичок роботи із історичною картою, проведення зіставлень між темами та курсами всесвітньої та вітчизняної історії, узагальнення і спостереження тощо).

Використання тестових технологій також виступає потребою сучасної людини, особливо в умова інформатизації та комп’ютеризації. Учителеві доцільно використовувати різноманітні тестові завдання не лише як форму чи прийом поточного й тематичного оцінювання, а й широко практикувати тестування як продуктивний навчальний прийом, формувати у школярів навички виконання тестових завдань різної форми та різного ступеня складності. Розвиток логічного мислення, умінь узагальнювати, систематизувати, аналізувати, унаочнювати освоєний матеріал має безпосереднє відношення як до проблеми підвищення комунікативної компетентності, так і всебічного розвитку особистості.

Список використаної літератури

1. Аванесов В. С. Теория и практика педагогических измерений (материалы публикаций в открытых источниках Интернет) / В. С. Аванесов // Режим доступу до праці: http: // intellectinvest.org.ua/content/userfiles/files/library/Avanesov_Teoriya_i_metod_ped_izmer.pdf.

2. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. — Запоріжжя : Просвіта, 2004. — 328 с.

3. Баханов К. О. Професійний довідник вчителя історії. — X.: Вид. група «Основа», 2011. —239 с.

4. Безверха В. Тести успішності з літератури, їх види та функціональна роль // Дивослово. – 1997. - № 3. – С. 38-41.

5. Безверха B.C. Тестовий контроль знань учнів старших класів з гуманітарних предметів. – К., 1996. 

6. Використання тестів на уроках історії. // Режим доступу до праці: http://sidorenkovv196.blogspot.com/2013/06/my-test-x-my-test-x.html

7. Власов В. Урок тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів з історії: що і як оцінювати / В. Власов // Історія в шк. України. - 2003. - № 2. – С. 11-15.

8. Голованов С. О., Костирко С. В. Історія стародавнього світу. Підручник для 6 класу. – К.: Грамота, 2006. – 296 с.

9. Д’ячков С. В. Історія стародавнього світу. Давня історія українських земель. 6 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів / С. В. Д’ячков, О. П. Мартем’янов. – Х.: Видавництво «Ранок», 2006. – 336 с.

10. Зовнішнє тестування: структура, зміст, аналіз завдань. Історія. 2004/2005 навч. рік // Історія в шк. України. - 2006. - № 1. - С. 18-26.

11. Коломієць Н. Інтерактивні технології в особистісно зорієнтованій освіті. // Режим доступу до праці: http://www.osvita.ua

12. Лернер И. Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории. — М. : Просвещение, 1982. — 191 с.

13. Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії. // Режим доступу до праці: http://uchni.com.ua/istoriya/46166/index.html

14. Освітні технології : Навч.-метод, посіб. О. М. Пехота, А. В. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. / Заг. ред. О. М. Пехота. — К. : А. С. К. , 2001. — 256 с.

15. Островський В. Методика конструювання тестових завдань з використанням візуальних історичних джерел // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання – 2011. – № 10. – С. 28–37.

16. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. — К., 2007. — 144 с.

17. Приходько А. Тестове оцінювання на уроках з історії [на прикладі теми «Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XVI — XV ст.) з курсу історії України (7 кл.)] / А. Приходько // Історія в шк. - 2008. - № 2. - С. 6-12.

18. Садкіна В. І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 88 с.

19. Святокум О.Є. Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: Розробка уроків. Х: Веста, 2010. –320 с.

20. Святокум О.Є. Методичні рекомендації для учителів історії України щодо підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання у 2012 році/ // Режим доступу до праці: soippo.edu.ua/userfiles/Metod_Hist_Ukr_2012.doc

21. Сидоренко О. О. Використання якісного тесту на уроках з історії України при підготовці до ДПА. – 2012. // Режим доступу до праці: https://docs.google.com/document/d/1gLCFqdBfD8lh3tXIXaRXKkCoo4ohh6usipuGcI3S7FI/edit?pli=1

22. Сотніченко В. Проблема створення форми знань при вивченні історії в школі // Історія в школі. – 1999. - № 10. – С. 20-26.

23. Сотніченко В. Структурування знань при вивченні історії в школі. – 1998. - № 10. – С. 10-19.

24. Сучасний урок історії : панорама методичних ідей. — X. : ВГ «Основа», 2005. — 128 с.

25. Трухан О. Ф. Методичні рекомендації щодо використання тестових завдань на уроках історії. // Режим доступу до праці: http://www.ippo.org.ua/files/ІНФОРМАЦІЯ_ДЛЯ_ВЧИТЕЛІВ/Історія/Тестові_технології/1.doc

26. Шалагінова О. І., Шалагінов Б. Б. Історія стародавнього світу: Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Пед. преса, 2006. — 288 с.

14