Материал по географии "Спостерігаємо, вивчаємо, знаємо рідний край"

Материал на украинском языке.

Вступ

Навчальні екскурсії є обов'язковими та необхідними складовими навчально - виховного процесу. Навчальні екскурсії організовуються з метою формування в учнів уміння спостерігати за навколишнім світом, сприяння розвитку наукового мислення, інтересу до вивченого матеріалу, ознайомлення з культурно - суспільним надбанням нашого народу та людства, національними традиціями. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно - орієнтаційної спрямованості навчально - виховного процесу.

Комплексні екскурсія з тем «Атмосфера», «Літосфера», «Земля – планета людей» проводяться наприкінці навчального року з метою узагальнення знань та вмінь учнів.

 Спостереження - один з найцікавіших для учнів видів роботи. Вони можуть бути метеорологічними, гідрологічними, геологічними тощо. Спостереження поділяються на постійні, тимчасові та одноразові. Постійні метеорологічні спостереження проводяться на відведеній для цього ділянці природного або антропогенного комплексу упродовж року. На їх основі проводиться аналіз змін на цій ділянці, прогнозування цих змін тощо. Результати записуються у щоденники спостережень, які є основою для дослідницької роботи учнів. Тимчасові спостереження за окремими явищами природи дають можливість узагальнювати їх зміни, підтверджувати закономірності природи, навіть прогнозувати їх повторення. .

Результати спостережень обов'язково використовуються вчителем у навчально - виховному процесі. Цей метод формує в учнів навички самостійної творчої роботи, розвиває у них пізнавальні інтереси.

В темі «Літосфера» учні дізнаються про гірські породи та корисні копалини, які розташовані в нашій місцевості. Звертаю увагу на профорієнтаційну роботу, тому що більшість батьків учнів працюють на ІнГЗКа.

В темі «Земля – планета людей» звертаю увагу на господарську діяльність людини, на майбутню професію учнів. І тому вважаю доцільним познайомити своїх учнів з випускником нашої школи, чемпіоном світу і Європи з армспорту Олексієм Семеренко.

Під час екскурсії доцільним є використання особистісно орієнтованих методів і форм навчання, а для цього необхідно враховувати інтереси дітей, створювати стосунки співробітництва між учасниками педагогічного процесу, надавати додаткові можливості для самовираження, самоствердження, самовизначення та самореалізації; здійснювати індивідуальний підхід до учнів, підбирати таку діяльність, в якій школяр може проявити себе й розкрити свої здібності; розвивати впевненість школяра в собі.

Методична розробка маршруту №1

Тема «Атмосфера»

Спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів

Мета: продовжити формувати вміння проводити спостереження за погодою, навчитися будувати за їх результатами графіки темпера­тур, діаграми хмарності та опадів, розу вітрів; розвивати географічне мислення.

Обладнання: календар погоди, термометр, барометр, гігрометр, опадометр.

Опорні поняття:

Погода — стан нижнього шару атмосфери у певній місцевості у пев­ний момент або протягом якогось періоду часу (доба, місяць, се­зон).

Графік — наочне зображення, що дозволяє за допомогою осей ко­ординат і ліній показати залежність однієї величини від іншої (на­приклад, залежність температури від пори року).

Діаграма — наочне зображення у вигляді геометричної фігури (пря­мокутник, коло, квадрат та ін. ), що демонструє залежність між дво­ма величинами або ілюструє цифровий матеріал.

Роза вітрів — діаграма, що показує повторюваність вітрів різних на­прямків у певній місцевості.

Хмарність — сукупність хмар та їх типи, що спостерігаються в певній місцевості протягом певного часу.

Теоретичні відомості

Погоду характеризують такі показники: температура приземного шару повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, сила та напрямок вітру, хмарність, атмосферні опади.

Температура повітря

Температуру повітря вимірюють ртутним або спиртовим термомет­ром. У термометрах використовується властивість ртуті або спирту зміню­вати свій об'єм під впливом температури. Встановлюють термометр у за­хищеному від прямих сонячних променів місці, інакше він буде показува­ти температуру не повітря, а приладу. Важливо, щоб забезпечувався вільний доступ повітря до термометра.

 Фіксується добовий перебіг температур, це робиться через кожні три години, в так звані синоптичні терміни. Одержані дані дозволяють розрахувати середню добову температуру, добову амплітуду коли­вань температури, побудувати графік зміни температури протягом доби.

Дані про середні добові температури повітря протягом місяця дають змогу обчислити середню місячну температуру та місячну амплітуду ко­ливань температури.

Дані про середні місячні температури повітря протягом року, в свою чергу, дозволяють обчислити середню річну температуру, річну амплітуду коливань температури та побудувати графік річного ходу температур. Ба­гаторічні спостереження свідчать, що найхолодніший місяць в Україні — січень, найтепліший — липень.

Завдання. Обчисліть серед­ню річну температуру й амплітуду температур за пунктом спосте­режень. Побудуйте графік річного ходу температур.

Місто Кривий Ріг розташовано в центрі України.

У цілому клімат міста є помірно континентальним з м’якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом.

Середньорічна температура повітря становить 8, 8 °С, найнижча вона у січні (мінус 5, 0 °С), найвища – в липні (21, 1 °С).

Весь материал – смотрите документ.