Материал по физике "Проблемне навчання як засіб розвитку самостійності учнів у процесі навчання фізики"

Материал на украинском языке.

Теорія проблемного навчання (проблемно-діяльнісний підхід до навчання). Основною метою проблемного навчання є забезпечення активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, уміннями і а навичками, інтенсивного розвитку їхньої самостійної пізнавальної діяльності та індивідуальних творчих здібностей навчальних задач або завдань, за допомогою розв'язування пізнавальних, які не до кінця визначені. Наприклад, недостатні умови для одержання відповіді. Це цілком відповідає меті загальної середньої освіти.

Однак сьогодні проблемне навчання залишається більшою мірою теоретичною моделлю розвивального навчання, ніж ефективно реалізується на практиці як один з головних психологічних принципів розвивального навчання. Пов'язано це з тим, що основні ідеї і моделі проблемного навчання не доведені до педагогічно виправданої технології навчання.

Основний зміст технології проблемного навчання мають становити методи й прийоми, організаційні форми та засоби доцільного використання навчальних проблемних ситуацій, постановки і розв'язання навчальних проблем, способи пред'явлення вчителем, прийняття та розв'язання учнями проблемних задач.

Дослідження психологів (С.Л. Рубінштейн, Г.С. Костюк та ін.) переконливо доводять, що мислення, як правило, починається з проблеми чи запитання, з подиву чи нерозуміння, з протиріччя. Тобто, проблемна ситуація спонукає особистість до активного мислення. В теорії проблемного навчання основними поняттями є поняття «проблемне запитання», «проблемна задача», «проблемне зав дання», «проблемна ситуація».

Проблемне запитання, на відміну від звичайного, не передбачає простого пригадування або відновлення знань.

Проблемна задача — форма організації навчального матеріалу із заданими умовами і невідомими даними, пошук яких потребує від учнів активної розумової діяльності: аналізу факторів, з'ясування причин походження об'єктів, їх причинно-наслідкових зв'язків тощо.

Проблемне завдання передбачає вказівку учням про їх самостійну пошуково-пізнавальну діяльність, спрямовану на одержання необхідного результату.

Проблемна ситуація — стан розумового утруднення учнів, який створено спеціально вчителем за допомогою певних прийомів, методів і засобів.

Такі утруднення викликаються недостатністю раніше засвоєних учнями знань і способів діяльності для розв'язування пізнавальної задачі, завдання чи навчальної проблеми.

Проблемно-діалогова форма організації навчання має переваги над іншими. Це пов'язано із наявністю спілкування — однією з ефективних форм активності. Діалог є провідною формою спілкування лише тоді, коли обидва партнери виявляють і зовнішню і внутрішню активність. Проблемно-діалогова ситуація сприяє організації пошукової пізнавальної активності, ініціює на цій основі повноцінну розумову діяльність учнів, що приводить до формування знань високого рівня, узагальнення та інтенсивного розвитку творчих здібностей особистості.

Визначаючи названі вище переваги проблемного навчання, не варто абсолютизувати його, слід чітко уявляти, за яких умов воно виправдовує себе, а коли — ні. Практика свідчить, що вчителі нерідко створюють проблемні ситуації невиправдано. Зокрема, намагання частини вчителів створювати проблемні ситуації на уроці з метою підведення учнів до самостійного формулювання ними означень нових понять, алгоритмів саме по собі корисне для розвитку продуктивного мислення, але потребує багато навчального часу на уроці, внаслідок чого на розв'язування задач не вистачає часу.

Дослідження методистів (В.Н.Максимовою) засвідчили, що, переводячи весь навчальний процес лише на проблемне навчання, вчитель спостерігає зниження інтересу учнів до знань. Якщо ж чергувати проблемність з елементами доцільних задач то досягається значно більший ефект. І справа тут не лише в стимулі, новизні підходів, а в тому, що кожний із згаданих підходів вносить свій необхідний елемент в формування пізнавальної активності, інтересів учнів.

Доцільно враховувати також і те, що можливість використання проблемно-діалогових форм тим більша, чим вищого рівня узагальненими знаннями учням треба оволодіти, і зростає із збільшенням освітнього, світоглядного і виховного значення цих знань. Кількість відомих знань, які мають актуалізуватися, повинна перевищувати обсяг нових знань.

ЕКСПЕРИМЕНТ

Ефективність поглибленого вивчення фізики виражена у порівнянні рівня знань двох 11-их класів.

Для спостереження  було обрано 11-А (фізико-математичний) та 11-Б класи, де учні 11-А класу(експериментальна група)  навчались за профільним рівнем, а 11-Б(контрольна група)  – за рівнем стандарту.

Експеримент проводиться на прикладі вивчення розділу «Електричне поле та струм». Зазначимо, що за програмою, для засвоєння даної теми за рівнем стандарту виділяється лише 10 годин (11-Б клас), а для профільного рівня (11-А клас) даний розділ поділяється на два підрозділи: «Електричне поле»(26 год) та «Електричний струм» (38 год), всього – 64 години. Можна побачити, що можливість краще опанувати та засвоїти даний розділ більше ніж в 6 разів, має експериментальний клас, ніж контрольний

Проаналізувавши навчально-методичну літературу  для рівня стандарту та профільного рівня, було розроблено для учнів  профільного рівня спеціальні плани-конспекти уроків та відео-уроки Протягом 2-ох місяців  в експериментальному класі навчання відбувалося за новою методикою, яка передбачала, насамперед, використання на уроці більш цікавого та складного навчального матеріалу: розв’язування олімпіадних задач, спроби самостійно складати задачі, пошук відповідей на питання, які можуть виникнути під час виконання лабораторних робіт, а також можливість самостійно відтворювати досліди видатних вчених як безпосередньо, так і за допомогою віртуальної фізичної лабораторії. Для кращого запам’ятовування, додому учням надавався пакет з відео-уроками . Діти, у будь-який вільний час самостійно отримували знання за допомогою електронних уроків та презентацій.  При виникненні запитань чи проблем при опрацюванні матеріалу, учні могли спілкуватися з вчителем по пошті або в on-line режимі через Skype. Було помічено, що не всі учні мають достатні навички для вільного користування Інтернетом. Головна проблема була викликана невмінням користуватися програмою Power Point. Тому були проведені очні зустрічі учнів з вчителем для пояснення принципу роботи певних програм. Дані заходи сприяють, розвитку творчих здібностей та виникненню зацікавленості до самостійного вивчення фізики та прагнення до створення чогось «свого» нового, невідомого ще людству.

В контрольному класі навчання було традиційним.

Вивчивши даний розділ, було проведено контрольну роботу в обох класах, результати якого показали, що рівень знань в експериментальному класі значно вищий ніж в  контрольному. (див. Таблицю 2).

Весь материал - смотрите документ.

Проблемне навчання як засіб розвитку самостійності учнів у процесі навчання фізики

П ідготувала Анциферова Олександра Геннадіївна

Уманська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №11 ім.М.П.Бажана Уманської міської ради Черкаської області

В основі технології проблемного навчання є створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, у ході якої формуються нові знання, уміння, навички та розвиваються здібності школяра, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості .

Проблемне навчання реалізує три основні цілі:

Формує особливий стиль розумової діяльності, дослідницьку активність і самостійність учнів

Дає можливість досягти високого рівня розвитку школярів, розвитку здатності до самонавчання, самоосвіти

Допомагає сформувати в учнів необхідну систему знань, умінь і навичок

Проблемне навчання

Замість традиційної моделі освіти запропонував нову, метою якої має стати навчання методам вирішення проблем. Людина, що має навички прийняття рішення, набагато краще буде підготовлена до життя в мінливому світі з його численними труднощами і проблемами. Замість того, щоб прищеплювати учням неправдиві абсолюти, освіта повинна підготувати школярів і студентів до зіткнення з проблемами, що ростуть разом з їх індивідуальним досвідом.

Д.Дьюї

Вважав за необхідне навчити вчителя спеціальним прийомам створювати проблемні ситуації там, де вони самі не виникають, систематично зіштовхувати учня з навчальними проблемами, що послідовно ускладнюються, і керувати ходом його пізнавальної діяльності протягом всього курсу навчання

М.М.Скаткін

Сутність проблемного навчання бачить у тому, що «учень під керівництвом вчителя бере участь у вирішенні нових для нього пізнавальних і практичних проблем в певній системі, що відповідає освітньо-виховним цілям школи».

І.Я.Лернер

Основними поняттями проблемного навчання:

Практика свідчить, що вчителі нерідко створюють проблемні ситуації невиправдано. Зокрема, намагання частини вчителів створювати проблемні ситуації на уроці з метою підведення учнів до самостійного формулювання ними означень нових понять, алгоритмів саме по собі корисне для розвитку продуктивного мислення, але потребує багато навчального часу на уроці, внаслідок чого на розв'язування задач не вистачає часу.

І переводячи весь навчальний процес лише на проблемне навчання, вчитель спостерігає зниження інтересу учнів до знань.

Людина, по справжньому мисляча, черпає зі своїх помилок не менше пізнання, ніж зі своїх успіхів (Д. Дьюї)

Етапи пізнавальної діяльності в межах технології проблемного навчання

проблемність

навченість

мотивація

активізація

оволодіння новими знаннями, новими способами дій, вміннями та навичками

розвитком високого рівня мотивації до навчальної діяльності

створення проблемних ситуацій на уроці (ситуація розриву)

Активізація пізнавальних інтересів учнів при вирішенні проблеми

«Дитина - це вихідна точка, центр і кінець усього. Треба мати на увазі його розвиток, бо лише він може служити мірилом виховання»( Д.Дьюї)

Проблемне навчання - це тип розвиваючого навчання, зміст якого представлено системою проблемних завдань різного рівня складності, в процесі вирішення яких учні опановують нові знання та способи дії, а через це відбувається формування творчих здібностей: продуктивного мислення, уяви, пізнавальної мотивації, інтелектуальних емоцій (М . І. Махмутов).

4

Перевірка, тлумачення і систематизація отриманої інформації

3

Пошук шляхів вирішення проблеми

2

Постановка навчальної проблеми

1

Організація проблемної ситуації

Переваги

проблемно-розвивального навчання перед традиційним:

• у роботі задіяні всі учні класу;
• учні навчаються працювати у команді;
• формується доброзичливе ставлення до опонента;
• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
• створюється «ситуація успіху»;
• формуються навички толерантного спілкування;
• вміння аргументувати свій погляд, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Розвиток освіти ХХІ століття спонукає до оновлення методів та прийомів навчання, запровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій, сучасних концепцій та способів формування в учнів предметних та життєвих компетенцій. Застосування інноваційних технологій, які будуються на комплексному психологічному вивченні особистості всіх учасників навчально-виховного процесу, дає можливість позитивно розвивати їх інтелектуальну, соціальну, духовну сфери, сприяє соціальному самоствердженню й культурному самостворенню. Використання різноманітних освітніх технологій є результатом творчого підходу вчителя до справи.

Викладання – це мистецтво, а не ремесло – у цьому самий корінь учительської справи… вічно винаходити, вимагати, удосконалюватися – от єдиний можливий курс сучасного вчителя.

(М. А. Рибникова)