Материал на тему "Комп`ютерна діагностика в медицині"

Материал на украинском языке.

Зміст:

1. Комп'ютерна томографія;     

2. Фонендоскопія;

3. Ультразвукове дослідження;

4. Кольпоскопія;

5. Гастроскопія;

6. Мамографія;

7. Електрокардіографія;

8. Цистоскопія;

9. Магнітно-резонансна томографія;

10. Ортопантомографія;

11. Дерматоскопія;

12. Офтальмоскопія;

13. Біопсія;

14. Біорезонансна діагностика.

Комп'ютерна томографія – метод дослідження, при якому, як і при інших рентгенологічних методах, використовуються рентгенівські промені (Х-промені). Проте, на відміну від звичайної рентгенографії, КТ дозволяє отримати знімок певного поперечного шару (зрізу) людського тіла.

При цьому організм можна досліджувати шарами кроком в 1 мм. А головне, за допомогою КТ можна побачити структури, які не видно на звичайних рентгенограмах.

При комп'ютерній томографії досліджуються в основному голова і шия, грудна і черевна порожнини. Нерідко детально вивчається лише один орган чи структура. Ніякої особливої підготовки перед процедурою не вимагається. При поганому перенесенні закритих просторів пацієнтові за кілька годин дають заспокійливі засоби.

Необхідно відзначити, що променеве навантаження при комп'ютерній томографії значно нижче, ніж при звичайному рентгенівському дослідженні. Це дозволяє говорити про безпеку методу в порівнянні з іншими дослідженнями, де використовуються Х-промені.

Завдяки високій інформативності та безпеці в порівнянні з іншими рентгенівськими методами КТ отримала величезне поширення. Найбільше значення вона має для травматології і нейрохірургії, коли необхідно визначити наявність пошкодження і його характер, а в онкології використовується для визначення ступеню поширення пухлинного процесу, а також планування променевого лікування (для того щоб впливати на пухлину іонізуючим випромінюванням, необхідні її точні координати).

За допомогою КТ можна знайти багато патологічних станів: травми та їх наслідки, пухлини, пошкодження лімфатичних вузлів, розширення судин (аневризми), запальні, в тому числі гнійні процеси (пневмонію, абсцеси), порушення розвитку, процеси дистрофічного характеру та ін.

Фонендоскопія.

Фонендоскоп – це апарат, за допомогою якого можна почути звуки усередині тіла. І хоча він може служити для багатьох різних цілей, його використовують в основному в медицині.

За допомогою фонендоскопа лікар прослуховує пацієнта, тобто слухає звуки, які виробляють його внутрішні органи: він чує ритм серцебиття і дихання і може по цим звукам визначити хворобу.

Фонендоскоп є вдосконаленим стетоскопом, відмінність полягає в тому, що він має натягнуту мембрану для посилення звуку. Назву фонендоскоп ввів Микола Сергійович Коротков. На відміну від стетоскопів, фонендоскопи надзвичайно широко використовуються в сучасній медичній практиці. Фонендоскопи є незамінними при вимірюванні артеріального тиску.

Чудові стетоскопи фірми Spirit. В асортименті-понад 50 моделей стетоскопів, починаючи від простеньких, закінчуючи кардіологічними з найвищою чутливістю. У кардіологічних фонендоскопа в серіях SUPER і DELUXE використовується спеціальна 'настроюється' мембрана, що дозволяє чути і високочастотні і низькочастотні тону без перемикання головки Стетофонендоскопи.

У голівці фонендоскопа є спеціальна внутрішнє рухоме кільце, що дозволяє змінювати положення мембрани відповідно до того, яку частоту слухає лікар. Важливою особливістю високоякісних інструментів для кардіологів є будова звукопровідних вінілових трубок.

У серії SUPER всі моделі стетофонендоскопів мають будову 'дві в одній. У зовнішній трубці знаходяться дві внутрішні трубки, приєднані до голівки інструмента з одного боку і до металевих трубок бінаурально системи з іншого.

Така будова дозволяє значно поліпшити звукопровідність і виключити сторонні шуми, що виникають із-за тертя трубок один про одного або про сторонні предмети. Також для поліпшення акустичних властивостей інструментів внутрішні стінки вінілових трубок покриті спеціальним металізованим покриттям.

Весь материал - в документе.

Івано-Франківський базовий медичний коледж

Кабінет інформатики

Виконала :

студентка || курсу 7-Б групи

Яковлева Анна

Зміст:

1. Комп'ютерна томографія;

2. Фонендоскопія;

3. Ультразвукове дослідження;

4. Кольпоскопія;

5. Гастроскопія;

6. Мамографія;

7. Електрокардіографія;

8. Цистоскопія;

9. Магнітно-резонансна томографія;

10. Ортопантомографія;

11. Дерматоскопія;

12. Офтальмоскопія.

13. Біопсія

14. Біорезонансна діагностика

Комп'ютерна

томографія Комп'ютерна томографія – метод дослідження, при якому, як і при інших рентгенологічних методах, використовуються рентгенівські промені (Х-промені). Проте, на відміну від звичайної рентгенографії, КТ дозволяє отримати знімок певного поперечного шару (зрізу) людського тіла. При цьому організм можна досліджувати шарами кроком в 1 мм. А головне, за допомогою КТ можна побачити структури, які не видно на звичайних рентгенограмах.

При комп'ютерній томографії досліджуються в основному голова і шия, грудна і черевна порожнини. Нерідко детально вивчається лише один орган чи структура. Ніякої особливої підготовки перед процедурою не вимагається. При поганому перенесенні закритих просторів пацієнтові за кілька годин дають заспокійливі засоби.

Необхідно відзначити, що променеве навантаження при комп'ютерній томографії значно нижче, ніж при звичайному рентгенівському дослідженні. Це дозволяє говорити про безпеку методу в порівнянні з іншими дослідженнями, де використовуються Х-промені.

Завдяки високій інформативності та безпеці в порівнянні з іншими рентгенівськими методами КТ отримала величезне поширення. Найбільше значення вона має для травматології і нейрохірургії, коли необхідно визначити наявність пошкодження і його характер, а в онкології використовується для визначення ступеню поширення пухлинного процесу, а також планування променевого лікування (для того щоб впливати на пухлину іонізуючим випромінюванням, необхідні її точні координати). За допомогою КТ можна знайти багато патологічних станів: травми та їх наслідки, пухлини, пошкодження лімфатичних вузлів, розширення судин (аневризми), запальні, в тому числі гнійні процеси (пневмонію, абсцеси), порушення розвитку, процеси дистрофічного характеру та ін.

Фонендоскопія

Фонендоскоп – це апарат, за допомогою якого можна почути звуки усередині тіла. І хоча він може служити для багатьох різних цілей, його використовують в основному в медицині.

За допомогою фонендоскопа лікар прослуховує пацієнта, тобто слухає звуки, які виробляють його внутрішні органи: він чує ритм серцебиття і дихання і може по цим звукам визначити хворобу.

Фонендоскоп є вдосконаленим стетоскопом, відмінність полягає в тому, що він має натягнуту мембрану для посилення звуку. Назву фонендоскоп ввів Микола Сергійович Коротков. На відміну від стетоскопів, фонендоскопи надзвичайно широко використовуються в сучасній медичній практиці. Фонендоскопи є незамінними при вимірюванні артеріального тиску.

Чудові стетоскопи фірми Spirit. В асортименті-понад 50 моделей стетоскопів, починаючи від простеньких, закінчуючи кардіологічними з найвищою чутливістю. У кардіологічних фонендоскопа в серіях SUPER і DELUXE використовується спеціальна 'настроюється' мембрана, що дозволяє чути і високочастотні і низькочастотні тону без перемикання головки Стетофонендоскопи. У голівці фонендоскопа є спеціальна внутрішнє рухоме кільце, що дозволяє змінювати положення мембрани відповідно до того, яку частоту слухає лікар. Важливою особливістю високоякісних інструментів для кардіологів є будова звукопровідних вінілових трубок. У серії SUPER всі моделі стетофонендоскопів мають будову 'дві в одній. У зовнішній трубці знаходяться дві внутрішні трубки, приєднані до голівки інструмента з одного боку і до металевих трубок бінаурально системи з іншого. Така будова дозволяє значно поліпшити звукопровідність і виключити сторонні шуми, що виникають із-за тертя трубок один про одного або про сторонні предмети. Також для поліпшення акустичних властивостей інструментів внутрішні стінки вінілових трубок покриті спеціальним металізованим покриттям.

Ультразвукове дослідження

Ультразвукове дослідження - це високоінформативний і абсолютно безпечний метод дослідження, який легко переноситься всіма без винятку пацієнтами. Результати, отримані за допомогою УЗД апарату, стають вирішальним аргументом при постановці діагнозу і в виборі тактики лікування багатьох захворювань.

До досліджуваних органів на УЗД апараті відносяться - щитовидна залоза, органи черевної порожнини (печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза і селезінка), нирки, органи малого таза, суглоби.

Відбиті ехосигнали надходять в підсилювач і спеціальні системи реконструкції, після чого з'являються на екрані телевізійного монітора у вигляді зображення зрізів тіла, що мають різні відтінки чорно-білого кольору. При позитивній реєстрації максимальна інтенсивність ехосигналу проявляється на екрані білим кольором (ехопозитивні ділянки), а мінімальна - чорним (ехонегативні ділянки). При негативній реєстрації спостерігається зворотне положення. Вибір позитивної, або негативної реєстрації не має значення. Зображення, що отримується при дослідженні, може бути різним у залежності від режимів роботи сканера.

Виділяють наступні режими:

• A-режим. Методика дає інформацію у вигляді одновимірного зображення, де перша координата, це амплітуда відбитого сигналу від кордону середовищ з різним акустичним опором, а друга відстань до цієї межі. Знаючи швидкість поширення ультразвукової хвилі в тканинах тіла людини, можна визначити відстань до цієї зони, розділивши навпіл (так як ультразвуковий промінь проходить цей шлях двічі) добуток часу повернення імпульсу на швидкість ультразвуку.

• B-режим. Методика дає інформацію у вигляді двомірних серошкальних томографічних зображень анатомічних структур у масштабі реального часу, що дозволяє оцінювати їх морфологічний стан.

• M-режим. Методика дає інформацію у вигляді одновимірного зображення, друга координата замінена тимчасовою. По вертикальній осі відкладається відстань від датчика до потрібної структури, а по горизонтальній - час.

Кольпоскопія

Кольпоскопія - діагностичний огляд входу в піхві і вагінальних стінок за допомогою кольпоскопа - спеціального приладу, що представляє собою бинокуляр і освітлювальний прилад.

Види кольпоскопії :

• Проста - без використання медикаментозних засобів не має особливого клінічного значення.

• Розширена - застосування різних спеціальних тестів для огляду слизової шийки матки:

• 3% оцтова кислота - звужує незмінені судини, проба використовується обов'язково, має найбільше клінічне значення,

• проба Шиллера - проба з розчином Люголя (йод виявляє глікоген в епітелії),

• проба Хробака (з зондом виявляються занедбані випадки раку),

• проби з барвниками (толуїдиновий синій, генціанвіолет) - не використовуються,

• тріхлортетразоль - виявлення ЛДГ як маркера раку,

• адреналінова проба - судинна.

Основні завдання

1. виявлення осередку ураження;

2. аналіз загального стану слизової шийки матки і піхви;

3. диференціювати доброякісні новоутворення від злоякісних;

4. взяття мазка і біопсії для подальшої діагностики.

При кольпоскопії оцінюються зовнішній вигляд (колір тканин, судинного малюнка; порушення епітелію; наявність і форма залоз; кордону виявлених утворень)

Гастроскопія

Гастроскопія (від др.-греч. - «Шлунок» і - «спостерігаю, дивлюся»); інша назва езофагогастродуоденоскопія, ЕГДС - один з різновидів ендоскопічного обстеження - огляд стравоходу, порожнини шлунка та дванадцятипалої кишки за допомогою спеціального інструменту - гастроскопа, введеного в шлунок через рот і стравохід.

Гастроскоп являє собою гнучку трубку, всередині якої знаходиться волоконно-оптична система.

Гастроскопію проводять навчені лікарі-ендоскопісти, що пройшли спеціалізацію з гастроскопії.

• Для зменшення неприємних відчуттів горло пацієнта може оброблятися Лідокаїном у формі спрею. Можливо внутрішньо-м'язове введення заспокійливого. За бажанням пацієнта може бути використаний загальний наркоз.

• Пацієнта просять затиснути зубами щиток, через який вводиться трубка ендоскопа, потім просять розслабити горло і зробити ковток, під час якого лікар вводить гастроскоп в стравохід. Під час проведення дослідження для зменшення блювотних позивів і неприємних відчуттів пацієнту рекомендується спокійно і глибоко дихати.

• У прилад подається невелика кількість повітря, з метою розправити порожнини органів верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

• Лікар розглядає поверхню стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки.

• При необхідності проводиться фото-або відео-зйомка та запис зображення.

• За показаннями може бути проведена біопсія або транс ендоскопічна рН-метрія.

• Також за показаннями проводять лікувальні маніпуляції: зупинку кровотечі, видалення поліпів, введення лікарських засобів.

• Потім гастроскоп витягується з стравоходу. Як правило, при простому обстеженні з моменту введення ендоскопа до його вилучення проходить 1,5-2 хвилини.

Мамографія

Мамографія - метод рентгенологічного обстеження молочних залоз. Проводиться мамографія на спеціальних апаратах мамографії. Вони не вимагають застосування контрасту. Зазвичай виконується два знімки, які дозволяють вивчити груди в двох проекціях.

Відомо, що мамографія молочних залоз - найбільш поширений метод діагностики раку молочної залози. Вона дозволяє виявити найменші зміни в тканинах грудей, визначити їх розмір та точне розташування. Багато жінок, які приходять на прийом до мамолога, задають питання: мамографія шкідлива чи ні? Звичайно, вона пов'язана з рентгенологічним опроміненням, тому не можна говорити про повну безпеку методу. До того ж, щоб отримати точні результати мамографії необхідно досить сильно стиснути груди між пластинами мамографа. Це може викликати дискомфорт у пацієнток.

Більш прогресивним методом є цифрова мамографія. Вона має більш низьку променеве навантаження і дозволяє краще розгледіти всі тканини молочної залози. Результати мамографії легко зберігаються на цифровому носії, що необхідно для подальших обстежень.

Альтернативою для рентгенологічної мамографії є ​​ультразвукова мамографія. Вона не пов'язана з опроміненням і здавлюванням грудей. Зміни швидкості і напряму кровотоку забезпечує лікарів інформацією про утвореннях в тканинах молочної залози.

Вибір діагностичного методу - мамографія або УЗД - залежить від віку пацієнтки, наявності скарг та ущільнень, виявлених при огляді у мамолога. Зазвичай рентген необхідний жінкам старше 40 років, а до цього віку перевага віддається ультразвуковій мамографії. Вона добре виявляє зміни в щільних молочних залозах підлітків, вагітних, годуючих жінок при діагностиці маститу, лактостазу. Також цей метод необхідний для того, щоб простежити за ефективністю лікування кіст.

Зазвичай процедура мамографії займає до 20 хвилин. Іноді результати мамографії виявляються псевдопозитивними. Таке зустрічається при щільних тканинах молочних залоз у молодих жінок. Також мамографія не завжди здатна виявити новоутворення - деякі з них не відразу проявляються в товщі тканин.

Електрокардіографія

Електрокардіографія (скорочено ЕКГ) — це метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають у серцевому м'язі під час його діяльності, з поверхні тіла. Криву, яка відображає електричну активність серця, називають електрокардіограмою (ЕКГ). Таким чином, ЕКГ — це запис коливань різниці потенціалів, які виникають у серці під час його збудження.

Електрокардіографія є одним з основних методів дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи. ЕКГ є незамінним у діагностиці порушень ритму і провідності, гіпертрофій, ішемічної хвороби серця. Цей метод дає можливість з великою точністю говорити про локалізацію вогнищевих змін міокарда, їх розповсюдженість, глибину і час появи. ЕКГ дозволяє виявити дистрофічні й склеротичні процеси в міокарді, порушення електролітного обміну, що виникають під впливом різних токсичних речовин. ЕКГ широко використовують для функціонального дослідження серцево-судинної системи. Поєднання електрокардіографічного дослідження з функціональними пробами допомагає виявити приховану коронарну недостатність, перехідні порушення ритму, проводити диференційний діагноз між функціональними та органічними порушеннями роботи серця.

Цистоскопія

Цистоскопія, яка також називається цисто-уретроскопія або, ще простіше, огляд сечового міхура, - це обстеження, яке оцінює стан сечівника і сечового міхура.

Процедура полягає у введенні трубки в сечовий канал. Вона дозволяє лікарю візуально оглянути сечівник по всій довжині і на наявність поліпів, звужень каналу, атипових новоутворень та інших патологій.

Обстеження проводиться:

• Щоб діагностувати і оцінити захворювання сечовивідних шляхів.

• Щоб визначити рак сечового міхура або сечовивідних шляхів.

• Щоб визначити причину болю сечовивідних шляхів.

Цистоскоп - це трубчастий інструмент, оснащений лампою і пристроями для візуального огляду, який використовується для обстеження внутрішньої частини сечовивідних шляхів. Існує два види цистоскопії: стандартний цистоскоп, що не гнеться і гнучкий цистоскоп. Вибір цистоскопу залежить від мети дослідження.

При обох методах, обстеження проводиться дуже схожим чином, за винятком положення вашого тіла. При використанні стандартного негнучкого цистоскопу, ви лежите на боці, коліна підтягнуті вгору і розведені в сторони. Сечівник очищають і вводять препарат для місцевої анестезії, щоб знеболити ділянку. Цистоскоп потім вводять через сечівник в сечовий міхур.

Якщо ваш лікар використовує гнучкий цистоскоп, ця поза не потрібно. Ваш лікар допоможе знайти зручну позу.

Під час цієї процедури в сечовий міхур через цистоскоп вводять воду. Ваш лікар поставить вам ряд питань щодо того, як ви себе відчуваєте, коли сечовий міхур наповнений. Коли сечовий міхур наповнений водою, він розтягується. Це дозволяє лікарю побачити стінку сечового міхура повністю.

Якщо яка-небудь тканину виявиться атипової, біопсію (зразок тканини) можна забрати на аналіз через цистоскоп. Вся процедура зазвичай займає приблизно 15 - 20 хвилин.

Магнітно-резонансна томографія

Магнітно-резонансна томографія (МРТ, MRT, MRI) - томографічний метод дослідження внутрішніх органів і тканин з використанням фізичного явища ядерного магнітного резонансу - метод заснований на вимірюванні електромагнітного відгуку ядер атомів водню на порушення їх певною комбінацією електромагнітних хвиль у постійному магнітному полі високої напруженості.

Томографія дозволяє візуалізувати з високою якістю головний, спинний мозок та інші внутрішні органи. Сучасні методики МРТ роблять можливим неінвазивно (без втручання) досліджувати функцію органів - вимірювати швидкість кровотоку, струму спинномозкової рідини, визначати рівень дифузії в тканинах, бачити активацію кори головного мозку при функціонуванні органів, за які відповідає даний ділянку кори (функціональна МРТ).

Клінічне застосування методу МРТ полягає у вивченні просторового розподілу ядер водню, фосфору і деяких інших елементів у тілі людини. Основною величиною, реєстрованої в магнітно-резонансному дослідженні, є відгук магнітних ядер на вплив перемінного магнітного поля, який залежить від щільності ядер і інших параметрів, специфічних для кожної ділянки тіла.

МРТ черевної порожнини та органів малого тазу - рекомендується утримуватися від їжі і пиття за 5 годин до дослідження. Ніяка спеціальна підготовка до МРТ інших органів зазвичай не потрібна.

Ортопантомографія

Ортопантомографія (рентген зубів) є новим методом рентгенодіагностики, при якому робиться панорамний знімок зубів. Це дуже важливий інструмент для стоматолога. Бувають випадки, коли тільки за допомогою ортопантомографа можна виявити зміни в тканинах зуба.

Ортопантомографія показує на одному знімку зображення вже вигнутих нижньої і верхньої щелеп разом. Це дозволяє порівняти стан кісткової тканини жувального апарату.

У клініках використовуються плівкові та цифрові ортопантомографи. Цифрові є більш сучасними і зручним у використанні. Вони виводять результати обстеження на екран монітора. Таким чином, цифрова ортопантомографія дозволяє лікареві відразу поставити правильний діагноз. Крім цього, доза опромінення в цифрових ортопантомографом в 2-3 рази менше, ніж у плівкових.

Ортопантомографія дозволяє оцінити стан зубів:

• прилягання коронок

• стан кісткової перегородки

• кісткової тканини щелеп

• наявність пері-апікальних змін

• розташування зубів мудрості

• стан зачатків постійних зубів.

Серед переваг ортопантомографа виділяють велику інформативність. Вже на ранній стадії можна виявити запальний процес кісткової тканини. До недоліків ортопантомографа відносять нашарування (в третині випадків) один на одного тіней коронок нижніх і верхніх премолярів.

Ортопантомографія незамінна, якщо планується терапевтичне, хірургічне та ортопедичне лікування. Також вона дозволяє здійснювати контроль якості пломбування зубів.

Згідно з міжнародними стандартами лікування, ортопантомографом рекомендується проводити щорічно.

Дерматоскопія

Дерматоскопія - це вид дослідження шкірних утворень без операційного втручання, що дає можливість уточнити діагностику ранніх стадій меланоми, коли злоякісне новоутворення ще не метастазує. Раніше така можливість була лише при хірургічному видаленні.

Дерматоскопія - це візуальний метод, що з успіхом застосовується більше 10 років в країнах Америки, Європи та Австралії. За допомогою спеціального приладу -дерматоскопа лікар отримує десятикратне збільшення родимки. Це дозволяє більш ретельно вивчити її структуру. Якщо структура неоднорідна, несиметрична, не має чітких меж, то це, як правило, говорить про її злоякісному характері.

Цей метод дослідження не має протипоказань, однак застосовується він тільки на ранніх стадіях захворювання. Рекомендується проводити дослідження особливо особам зі світлою шкірою, мають більше 5 родимок, особливо якщо їх розмір перевищує 0,5 см

Офтальмоскопія

Офтальмоскопія - огляд очного дна за допомогою спеціальних інструментів (офтальмоскопа або фундус-лінзи), який дозволяє оцінити сітківку, диск зорового нерва, судини очного дна. Визначити різну патологію: місця розривів сітківки та їх кількість; виявити стоншені ділянки, які можуть призвести до виникнення нових вогнищ хвороби. Дослідження можуть проводитися в різному вигляді: в прямому і зворотному, з вузькою і широкою зіницею. Офтальмоскопія входить в стандартний огляд лікаря - офтальмолога і є одним з найважливіших методів діагностики захворювань очей. Крім очних захворювань, офтальмоскопія допомагає в діагностиці таких патологій, як гіпертонія, діабет та багатьох інших, тому саме при цьому дослідженні можна візуально оцінити стан судин людини.

Пряма офтальмоскопія представляє собою більш детальне дослідження очного дна, в процесі дослідження виходить 15-16-ти кратне збільшення. Для прямої офтальмоскопії використовується великий безрефлексний офтальмоскоп, офтальмоскопическая насадка щілинної лампи або (переважно) ручний електричний офтальмоскоп.

Біопсія

Біопсія (грец. біос — життя, опсіс — погляд, вигляд) — прижиттєве видалення шматка ураженої тканини для мікроскопічного дослідження (з метою визначення характеру захворювання). Часто використовується для аналізу пухлин.

Види біопсії:

• Ексцизійна біопсія — в результаті хірургічного втручання відбувається вилучення всього досліджуваного утворення або органу.

• Інцизійна біопсія — в результаті хірургічного втручання відбувається вилучення частини утворення або органу.

• Пункційна біопсія — в результаті проколу полою голкою досліджуваного утворення відбувається забір фрагментів або стовпчика тканини.

Біопсія — найдостовірніший метод дослідження в разі необхідності встановлення клітинного складу тканини. Взяття тканин і подальше їх дослідження під мікроскопом дозволяє визначити точний клітинний склад досліджуваного матеріалу. Біопсія є дослідженням, що входять в діагностичний мінімум при підозрі на онкологічне захворювання, і доповнюється іншими методами дослідження, такими як рентгенологічні, ендоскопічні, імунологічні.

Істотною обставиною, що визначає необхідність біопсії, є необхідність визначити обсяг оперативного втручання при онкологічних захворюваннях.

Біорезонансна діагностика

Комплексна діагностика організму проводиться висококваліфікованими лікарями з використанням обладнання новітньої наукової розробки в області діагностики.

Обстеження дозволяє:

• швидко (протягом 1,5 години) встановити діагноз різних захворювань, виявити будь-який патологічний процес на ранній стадії його розвитку і навіть схильність до нього (в т.ч. онкологія, порушення обміну речовин і т.д.);

• встановити першопричину захворювання;

• виявити приховані вогнища інфекції в організмі (бактерії, віруси, грибки, паразити, найпростіші);

• визначити алергени і причини алергії;

• оцінити рівень резерву адаптації організму;

• визначити рівень ефективності ліків, сумісність між собою і дозування ще до початку їх застосування, і на цій підставі вибрати найбільш ефективний метод лікування;

• стежити за динамікою стану в процесі лікування.

При біорезонансному дослідженні обстежують мозок, нервову систему, всі гормональні залози (щитовидну, паращитовидну, гіпофіз, епіфіз, надниркові залози, молочні залози, яєчники - у жінок, яєчка та простату - у чоловіків, підшлункову залозу як гормональну так і ферментативну функції), серцево-судинну та бронхо-легеневу системи, печінку, жовчний міхур, нирки, суглоби, хребет, імунну систему ... Повністю весь організм. Діагностуються хронічні захворювання, гострі запалення, камені, солі, пухлини (доброякісні та онкологічні); інфекції: віруси, бактерії, грибки, глисти, найпростіші; визначають нестачу вітамінів, ферментів, гормонів, мікроелементів, алергени і причини алергій; визначаються електромагнітні, радіоактивні, геопатогенні навантаження.

По завершенню діагностики пацієнту видається висновок з результатами обстеження, рекомендаціями лікаря з лікування та харчування.