Конспект урока по украинской литературе

Українська література, 10 клас

Урок № 10

Тема. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Еволюція Ничипора Варениченка: від правдошукача до розбійництва.

Мета. Розкрити соціальне та психологічне вмотивування бунтарства Чіпки, розвивати усне мовлення, мислення, увагу, формувати читацьку культуру учнів, сприяти національному усвідомленню школярів.

Виховувати людяність, формувати душу учня.

Тип уроку: урок – дослідження.

Обладнання: роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»,

ікона «Серафим Саровський»

Хід уроку

І.Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Бесіда.

1.Чи з цікавістю ви читали роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»?

2.Які питання, поставлені автором у творі, вважаєте основними?

3. Чому за тодішніх умов так важливо було поставити проблему «пропащої сили» в романі?

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Проблемне запитання

1. Яка стрижнева сюжетна лінія роману «Хіба…?» Панаса Мирного? (Доля Чіпки від народження до ув’язнення).

2. Які подарунки дав Господь людині? (Розум, добре серце, силу волі).

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Сьогодні ми пройдемо життєвою дорогою Нечипора Варениченка, персонажа роману Панаса Мирного «Хіба…?», розкриємо соціальне та психологічне вмотивування бунтарства Чіпки. Проблема життєвого вибору людини була актуальною завжди: і в ХІХ столітті, і в

ХХІ столітті.

V.Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя.

Проблема вибору життєвого шляху ставиться в багатьох творах української літератури. Але в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вона стоїть особливо гостро. Адже головні герої цього твору часто вибирають між діаметрально протилежним – чесною, хоч небагатою долею хлібороба й достатком, досягнутим ціною страшного злочину, між спокійним родинним життям і злодійкуватими товаришами – п’яницями.

Чіпка Варениченко…Розумний від природи, кмітливий, працьовитий, гордий, він гостро переживає соціальну несправедливість.

У нас усе від Бога: життя, здібності, здоров´я, їжа. Тому і в радості, й у скорботі – завжди, коли нам щось треба, ми повинні звертатися до Бога з молитвою. Господь дуже добрий і милостивий до нас. Коли ми від чистого серця, з вірою та старанністю будемо просити його про свої потреби, Він неодмінно виконає наше бажання і дасть нам усе, чого ми потребуємо.

Бесіда

1.У які часи жив Чіпка? Яка реальна особа стала прототипом Чіпки? («Злющий зарізяка» Гнидка).

2.Які прізвища мав Чіпчин батько?(Хрущ, Притика,Вареник, Хрущов). Чому?

3. Хто були Батьки Чіпки Варениченка? (Мати – селянка; батько – панський попихач, утікач - москаль).

4. Хто були хресні батьки в Чіпки? (Москаль перехожий, що об´явився в селі, й бабуся Оришка).

5. Чому священик не одразу погодився охрестити сина Мотрі? (Люди з народження дитину звали «виродком»).

6. Як ви оцінюєте вчинок священика?

7. Хто умовив панотця охрестити дитину? (Попадя , бо Оришка пообіцяла напрясти їй моток пряжі).

8. Чому однолітки насміхалися з Чіпки? (Бо в нього не було батька).

9. Як це характеризує дітей? (Вони були злими).

10. А в кого злі діти повинні просити допомоги?(У Господа ,бо Він Учитель для всіх людей. Саме Він сказав для вчителів і для всіх людей, якою дорогоцінною для Бога є кожна дитина. Він учив, що найважливіше – любити людей і творити добро).

11.Хто заспокоював Чіпку? (Баба Оришка).

12.У спілкуванні з ким виявив Чіпка свої найкращі риси характеру?( У спілкуванні зі своїми добрими наставниками: бабусею Оришкою та дідом Уласом. Чіпка пообіцяв бабусі бути добрим, злого не робити, бо розумів, що Бог добрих людей оберігає).

Учні інсценізують уривок із роману, де Оришка розповідає онуку про зорі, Бога, святого пророка Іллю.(Частина перша. Розділ ІІІ. Дитячі літа).

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

1.Що почув з уст бабусі Чіпка про Бога?(…Бог – Батько… на світі нас тримає і хлібом годує…).

2. З якою метою Оришка розповіла Чіпці про гріх перших людей Адама і Єви? ( Доводила, що людина народилася для того, щоб працювати, а не лежати).

3. Чому Чіпка повидовбував ножем на іконі очі Божій Матері? Як цей учинок його характеризує?

4. Як ставилася Мотря до малого Чіпки, коли той з’їдав зайвий шматок хліба?Чому вона так робила?

Вибіркове читання учнем уривку з роману «Хіба…?» Панаса Мирного.

• Прочитайте уривок з тексту роману, в якому дізнаємось, як Чіпка реагував на мамину бійку.(Частина перша. Розділ ІІІ. Дитячі літа.)

• Чому Панас Мирний зазначає, що Чіпка»… виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах. І все сам собі як палець»?

• Чому Чіпка ріс відлюдкуватим?

• Чия тиха мова гасила лютощі Чіпки? (Мова бабусі Оришки).

• Чи боявся в дитинстві Чіпка людей і Бога? (Ні. Бог страшний злому, а Чіпка думав, що він добрий, а лихі люди його дратують).

• Чому Чіпка в дитинстві так любив дивитись на небо?(Бо дід Улас сказав йому, що на небі Бог Святий, янголи його та душі праведні…)

• Що розповів дід Улас Чіпці про гріх?

• Про те, як відреагував хлопець на почуте про гріх, дізнаємось, прочитавши уривок з роману «Хіба…?» .(Частина перша. ІV розділ «Жив – жив!»).

• Чому Чіпка – підпасич повідкручував голови горобенятам? (Бо за легендою, яку розповів Чіпці Грицько, горобенята кричали : «Жив-жив!», коли жиди мучили Ісуса Христа).

• Як характеризує цей вчинок Чіпку?

• Як стала жити сім'я після того, як Чіпка став трудитись, став підпасичем у діда Уласа?

• Прочитаймо, як про це сказано в тексті твору.(«Під паску й своє поросятко, і своє ягнятко, і паска – біла. Достатків більше, й достатки кращі. Втекли від важких злиднів, нужди і горя»). Браунінг сказав: «Обов’язок людини трудитися, і по можливості сил, перетворювати землю в небеса». Коли вперше Чіпка роздумував над життям? (Чіпці виповнилося 15 років – баба Оришка «Богу душу оддала». Хлопець запитує себе: «Від кого смерть?» Бабина смерть загадала йому загадку, котру він ніяк не міг розгадати… Чіпка все хмурнішав та хмурнішав…)

Слово вчителя

Панас Мирний називає смерть баби Оришки першою колючкою в житті Чіпки і водночас застерігає: «Життя – це стерниста нива, не пройдеш, ноги не вколовши».

• Коли Чіпка вдруге замислюється над життям? (Чіпці виповнилося

17 років – вікові кріпацькі кайдани розбилися, дід Улас розповідає хлопцю про долю батька).

Виразне читання учнем внутрішнього монологу Чіпки.(Частина перша. Розділ V. Тайна – невтайна).

Коментування учнями прочитаного уривку з тексту.

• Що Чіпка думає про Бога?Які питання задає Богу?Чому? Що хвилює Чіпку?

• Яка подія в житті зробила хлопця веселішим, привітнішим? (Зустріч з Галею).

• Чому «в голові Чіпки борюкається острах з надією: то надія подужає острах, то острах – надію»?

• Хто і за яких умов підніс Чіпці чарку горілки?

• Як ви розумієте такі слова Панаса Мирного «Уранці встав Чіпка з досадою в серці, з дурманом у голові»?

• Чи мав Чіпка міцну віру в Бога?

• Чи виконував на цьому етапі свого життя він десять заповідей Божих? Яку не виконував?(Не вбий. Вживання людиною алкоголю – це самознищення).

Слово вчителя.

Бог живе в тому серці, в яке дозволено Йому ввійти. І це є найважливіше в нашому житті – дозволити Богові увійти, а тоді вже йти з Ним.

Чіпка не захотів, щоб Ісус Христос був Світлом ясним у його серці –і світло це людям не приносив.

Земля завжди була мірилом людської значущості.

Звичайно, земля і в ХІХ столітті мала велику владу над людиною. Але чи варто було Чіпці говорити, що «без землі немає життя»?

… Кожна людина повинна в житті усвідомлювати перевагу духовного над матеріальним.

Чіпка весь час звинувачує у своєму нещасті людей, називає їх «людоїдами», осуджує їх. Він пам’ятає про те, що баба вчила людей прощати, а дід Улас – любити, але дотримується цих заповідей у житті. Чіпка називає людей дурними й каже, що не стоять вони слова доброго.

Ми все своє життя гріхопадінням ображаємо величність Божу, а тому повинні завжди із смиренністю просити у Господа прощення наших гріхів.

Серафим Саровський ( демонстрація ікони «Серафим Саровський») писав: «Коли ми не приймаємо злі думки, що вкладає в нас диявол,ми творимо добро».

• Як автор називає товаришів, з якими Чіпка пив та гуляв?(«Підтоптані парубки», «волоцюги зі всього світу», «гультіпаки», «злодійкуваті волоцюги»). Чому?

• Що означає слово «підтоптані»? (Зрілого віку, немолоді, літні).

• Чи змінився Чіпка, коли мати послухала чужої ради – пожалілася у волость на нього,бо він пив? Чому?

• Який зміст вклав Панас Мирний у такі слова: «Іде Чіпка додому… У голові – хміль; на серці – зло…» ?(Хміль – стан сп’яніння від п’янких напоїв).

Інсценування учнями діалогу Мотрі з Чіпкою .(Частина друга. Розділ ХVІ. Товариство.)

• Побійся, Чіпко, Бога! Подумай , що це ти кажеш?! Мені світ не милий, мені…- не доказала,залилася гіркими сльозами.

• А мені? .. Мені, ти думаєш, легко воно живеться?! У мене, може, серце, від болю як не розірветься!.. якийсь ірод у йому, мов свердлом крутить…»?

• Чи шанував Чіпка матір?

(Чіпка не виконував етичну Божу заповідь «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!»).

• Яке магічне значення мала для Чіпки така молитва матері до Всевишнього? ( Боже! Великий заступнице!Єдина надія, єдина утіха – та й та мене одурила!.. Побий же його свята Твоя сила, де він ступнем ступить, куди лицем повернеться. Коли він так зневажив матір стару! Дай йому, Господи, діждати такої шани та честі від своїх діток…»

• Чому Мотря саме такими словами звертається до Бога?

Апостоли просили Господа навчити їх молитви. І Господь дав їм молитву, яку й ми тепер з вами маємо та яку всі знаємо. Це Господня молитва «Отче наш». Кожен християнин, починаючи молитися, повинен протверезити голову від думок земних, турбот життєвих і справ людських.

• Яке питання, прямо вимовлене устами Христі, сподобалось Чіпці?

• Як відповів Чіпка на питання Христі «Хто ж винуватий у вашому лихові?»? ( «Та трохи й сам винен. А то таки й люди… Неправдою своєю!..»).

• Як ці слова характеризують Чіпку?

• Коли й чому замість молитви уста Чіпки шептали гіркі прокльони, перечитуючи свої гріхи..?(Чіпка важко переживав після того, як москалі побили його в селі Пісках за бунтарство людей).

Автор у тексті так змалював внутрішній стан героя: «Ні крикнув, ні застогнав? Устав, наче з хреста знятий. Очі червоні, наче налилися кров’ю, горіли, як у звіра, на виду – блідий – блідий , мов після тяжкої хвороби… Повів він страшними очима по всій громаді, глянув хижо на панство, на москалів – і підтюпцем побіг додому… Обняло його зло нелюдське. Серце в його вило; душа палала… «Прокляті! Каторжні! Ні суда на вас, ні права немає!..» - кричав він, качаючись по полу… І жалко, й страшно було дивитися на його сумну постать, що так виразно чорніла між двома заревами світу – місячним і західним. Наче виходець з того світу, мов грішна душа, бита своїми тяжкими переступами, зібралася каятись перед Богом – та не змогла: замість молитви уста шептали гіркі прокльони, перечитуючи свої гріхи…)

Слово вчителя

Християнине! Навіщо спокій своїй душі не там шукаєш? Дух у дусі. Залиш метушливе, марне і безкорисливе старання й шукай спокій тільки в Богові, який сам його обіцяє: «Прийдіть до Мене всі спрацьовані й обтяжені… і знайдете спокій душам вашим».

• Чому Панас Мирний пише в романі «Хіба…? », що Галя наче янгол, як свята душа літала над головою Чіпки?

• Навіщо Чіпка вирішує вдень працювати, а вночі грабувати?

• Як Чіпка пояснює Галі те,чому краде чуже майно? («Своє одбирали, працею нічого не вдієш… Один з неї вискочить, а десятьох вона задавить»).

• Як розуміє смисл життя Галя? Яку пораду вона дає Чіпці? (Просить Чіпку покинути займатися побоїщем, почати робити чесно, працювати щиро…).

• Як Чіпка реагує на просьбу Галі покинути займатися побоїщем? («Побачу , Галю, … Може, покину…Подивлюся…Може,… не можна буде…»).

• Як ви розумієте такі слова автора «…у Байрацькім лісі знайшли біля дерева докупи зв’язаних ченця з черницею – і щось багато грошей недолічуються; а от у Розбишаківці церкву обікрадено… Гоготить про все це чутка, гуде, як у дзвони дзвонить, і далеко – далеко навкруги розходиться… Скрізь піднявся струс; кожен, лягаючи, просив Бога, щоб цілому встати!»?

• Які світлі моменти були в житті Чіпки? (Знайомство й одруження з Галею, господарювання на землі, вибори в земські гласні. Дружина й мати своєю любов’ю деякий час утримували Чіпку від темних справ).

• Який злочин Чіпки не можна виправдати?

• У яку пору доби Чіпка з товаришами вбили сім´ю Хоменкову?(То виявляється , був найглухіший час ночі ( до третіх півнів), коли ще панують темні бісівські сили, а люди в таку моторошну пору ночі не подають голосу і не тільки тому, що відпочивають по своїх хатах, а й тому, що за народними уявленнями людям бажано виходити на двір і займатися справами тільки після того, як проспівають треті півні, і темні бісівські сили зникнуть до наступної ночі).

• Хто першим узнав про вбивство Хоменкової сім´ї?(Мотря).

• Як відреагували на злочин Чіпки Мотря, Галя, Христя, Грицько, люди?

(«Ходім у волость… у волость ходімо! – шепче вона, а сама чує, що голова в неї кружиться, очі страшно горять, ноги трусяться… от-от упаде! – Ходімо, дочко, .. поки ще сплять…»

«Збігалися люди, як на пожежу, дивитись, а вертаючись додому, від страху Богу молилися».

«Галя скрикнула не своїм голосом: «Так оце та правда?! Оце вона!!!» - і несамовито залилася божевільним сміхом, а згодом повісилась».

« Як божевільний, вскочивши в хату, скрикнув Грицько Христі: «Чула ? Чіпка людей порізав…усю Хоменкову сім´ю виполонив».

«Христя чудно загула: «О-о-о…». Очі в неї розкрились, боязно й страшно повела вона ними по хаті».

• Яким постає перед читачем Чіпка востаннє в романі «Хіба…?» (Один Чіпка не плакав. Як той сич насуплений, стояв він нарізно всіх, звісивши на груди важку голову, в землю потупивши очі, - тільки

коли - не - коли з-під насуплених брів посилав на людей грізний погляд…Не знайшлося душі, щоб підійшла до його, попрощалася…)

• Як ви думаєте, чому Чіпка не плакав? (Він не очищував свою душу сльозами).

• Чому автор порівнював Чіпку з сичем? (У народній свідомості сич завжди викликає неприємні асоціації, пов’язані з тривогою, передчуттям невідворотної біди).

• Які слова крикнув навздогін Чіпці Грицько? («Хай тобі Бог помагає на все добре»).

• Чому Панас Мирний завершив свій роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» такими словами, як: «Щонеділі,щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди,- бенкетує тут п’яне море темної простоти… Отже, ще й досі, під пізній вечір, подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть – геть здалека чорніє над Ромоданом…»?

• Якими словами автор назвав у цьому уривку простий народ? Чому?

• Чи надовго в пам´яті людей залишився цей страшний злочин Чіпки та його товариства? Як про це сказав Панас Мирний у творі «Хіба ревуть воли,як ясла повні?» («…подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест…»).

• Від чого застерігає такими словами Панас Мирний читача?

• Куди ходять християни в недільні та святкові дні, в будні, вільні від своїх занять? (До церкви).

• Що символізує горизонтальна та вертикальна лінія на хресті?

(Горизонтальна – земне, матеріальне життя, вертикальна – небесне, духовне життя).

• Через що ми звемося християнами?

• За якими заповідями живемо?

Висновок.

Якби ж Чіпка жив, керуючись справедливими Божими законами, то не став би «пропащою силою». Повсюдне їхнє дотримування організуюче впливає на народ, полегшує життя, навіть «нерозумні» люди не блукають, а починають жити за ними.

VІ.Підсумок уроку.

• Перед якою проблемою вибору стояв усе своє життя син Мотрі, Чіпка?

(Добро чи зло, чесність чи обман, правда чи кривда, любов чи ненависть).

• Якою була життєва дорога в Чіпки?(Кривою. Чіпка скотився по тій стежці (низько падав, піднімався і знову падав) до найстрашнішого – вбивав не тільки тих, «хто звався паном», а й простих селян).

• На кого перетворився Чіпка з «правдошукача»? (На кримінального злочинця).

• Чому Чіпка став «пропащою силою»? (Невміння знайти справжні шляхи боротьби зробило Чіпку «пропащою силою»).

VІІ. Домашнє завдання.

А. Усний твір – роздум на тему:«Чому образ Мотрі в романі є трагічним?»

Б.Записати життєвий шлях Чіпки, пройдений від народження до трагічного фіналу.

В.Написати замітку в газету на тему:«Обережно, алкоголізм!»