Меню
Разработки
Разработки  /  Физика  /  Уроки  /  11 класс  /  Доза радіоактивного випромінювання. Біологічна дія.

Доза радіоактивного випромінювання. Біологічна дія.

Этот урок поможет познакомить учащихся с единицами радиометрии; показать причины воздействия р/а излучений на живую клетку, механизм воздействия и итоги действия р/а излучений на живую клетку, организм; показать возможность применения биологического воздействия излучений в целях решения продовольственных вопросов, в медицине; познакомить со способами защиты от излучений, и на основе этого, убедить учащихся в необходимости изучения р/а излучений, их природы.

15.05.2019

Содержимое разработки

Доза радиоактивного излучения. Биологическое действие.

Получение и применение радиоактивных изотопов.

Цели: познакомить учащихся с единицами радиометрии; показать причины воздействия р/а излучений на живую клетку, механизм воздействия и итоги действия р/а излучений на живую клетку, организм; показать возможность применения биологического воздействия излучений в целях решения продовольственных вопросов, в медицине; познакомить со способами защиты от излучений, и на основе этого, убедить учащихся в необходимости изучения р/а излучений, их природы. Развитие мышления, умение выделять главное в большом объеме информации. Развивать навыки самостоятельной работы. Формирование материалистического мировоззрения, развитие познавательного интереса.

Конспект

  1. Организационный момент.

  2. Изучение нового материала.

Мотивация

Прежде всего, определим понятия радиоактивность и радиация. Радиация – само излучение.

Какие виды радиоактивных излучений вы знаете?

Что представляет собой α, β, -излучение?

??? Проблемный вопрос. Какой вид излучений наиболее опасен для человека?

Живая клетка-это сложный организм не способный продолжить нормальную жизнедеятельность даже при малых повреждениях различных его участков. Даже слабые излучения способны нанести клеткам существенные повреждения и вызывать опасные заболевания. При большой интенсивности излучения живые организмы погибают. Механизм поражающего действия излучений еще недостаточно изучен, но ясно, что он сводится к ионизации атомов и это приводит к изменению их химической активности. Наиболее чувствительны к излучениям ядра клеток, которые быстро делятся. Поэтому, в первую очередь, р/а излучения поражают костный мозг, из-за чего нарушается процесс образования крови. Неблагоприятное влияние оказывает облучение на наследственность. Облучение живых организмов может оказывать и пользу. Давайте более подробно поговорим об этом.

Существует 2 способа воздействия радиации:

  • Внешнее облучение – от источника радиации, расположенного вне организма. Наиболее опасно гамма – излучение.

  • Внутреннее облучение – зараженная вода, воздух, пища. Почти 100% поступает с пищей. Наиболее опасное излучение альфа-лучи. Способы защиты: радиационный контроль продуктов питания и воды.

Установление биологического действия проникающего излучения.

Биологическое действие радиоактивных излучений было установлено не сразу. Беккерель, открывший радиоактивность в 1896 году даже не подозревал о биологическом действии этого вида излучений. В 1898 году Мария Складовская – Кюри и Пьер Кюри открыли радий и Беккерель взял несколько миллиграмм в стеклянную пробирку для исследования, положив в нагрудный карман. Через некоторое время на теле напротив кармана образовалась болезненная незаживающая язва. Он был вынужден обратиться к врачу, язву залечили, но через некоторое время она открылась вновь.

У всех ученых, работавших с радиоактивными элементами, руки были покрыты незаживающими язвами.

Прежде чем было установлено биологическое действие проникающего излучения, наука понесла невосполнимые утраты. От лучевой болезни умирают Мария и Пьер Кюри, Ирен и Фредерик Кюри и В. Курчатов.

На сегодняшний день наука установила достаточно фактов в этой области. Но до конца механизм воздействия проникающего излучения не установлен.

Факторы, влияющие на степень поражения от радиации:

1)полученная доза
2)масса тела
3)возраст
4)наличие хронических заболеваний и общее физиологическое состояние
5)травмы, ушибы
6)стресс

7) время пребывания

Дозы излучения.

Воздействие излучений на живые организмы характеризуется физической величиной, называемой дозой излучения (поглощённой дозой) D. В Международной системе единиц дозу излучения выражают в Греях. Грей равен поглощённой дозе излучения, при которой облучённому веществу массой 1 кг передаётся энергия любого ионизирующего излучения 1 Дж:

1 Гр=1 Дж/кг.

D = E [Дж]

m [кг] Доза излучения в 3-10 Гр, полученная за короткое время, смертельна.

Биологическое влияние различных видов излучения на организмы животных и растений неодинаково при одинаковой поглощённой дозе излучения. Например, поглощённая доза излучения 1 Гр от альфа-частиц оказывает на живой организм примерно такое же биологическое действие, как поглощённая доза 20 Гр рентгеновского или гамма-излучения. Различие биологического действия разных видов излучения характеризуется коэффициентом относительной биологической эффективности (ОБЭ), или коэффициентом качества k .Относительная биологическая эффективность для разных видов излучения принимает значения от 1 до 20.

 

Рентген -,

Гамма -излучение

бетта -излучение

Медленные нейтроны

Быстрые нейтроны

Прото

ны

альфа –излуче

ние

К

1

1-1,5

3-5

10

7-10

20

Биологическое действие поглощённой дозы характеризует эквивалентная доза Н. Эквивалентной дозой называется величина, равная произведению дозы D и коэффициента качества k: H=Dk

Единицей эквивалентной дозы СИ является Зиверт. Зиверт равен эквивалентной дозе, при которой поглощённая доза равна 1 Гр и коэффициент качества равен единице. В природе нет такого объекта, который не был бы подвержен действию ионизирующих излучений.

Особенности излучений

Наука, которая изучает механизмы действия ионизирующих излучений на живые организмы, называется радиобиологией. Радиобиологами была подмечена важная особенность ионизирующих излучений - их избирательное действие зависит не только от самих лучей, но и от свойств тех или иных клеток. Наиболее подвержены действию ионизирующего излучения клетки кроветворения в костном мозге и селезёнке, половые клетки. Известно, что дробное облучение легче переносится, и суммарная доза при повторных облучениях может значительно превышать однократную смертельную дозу. Длительное облучение приводит к развитию лучевой болезни. В результате внешнего воздействия нейтронного излучения в организме образуются различные радиоактивные вещества. При этом организм временно становится носителем радиоактивных веществ. Наиболее опасны изотопы, имеющие большой период полураспада и плохо выводящиеся из организма, например, радий-226 ,плутоний-239. На поражающий эффект влияет место депонирования изотопов: стронций- 89 имеет тенденцию накапливаться в костях, в то время как полоний- 210 может равномерно распределяться в организме.

При изучении действия радиации на живой организм были определены следующие особенности:

  • Действие ионизирующих излучений на организм не ощутимо человеком. У людей отсутствует орган чувств, который воспринимал бы ионизирующие излучения.

  • Действие от малых доз может суммироваться или накапливаться.

  • Излучение действует не только на данный живой организм, но и на его потомство — это так называемый генетический эффект.

  • Различные органы живого организма имеют свою чувствительность к облучению. При ежедневном воздействии дозы 0,002-0,005 Гр уже наступают изменения в крови.

  • Не каждый организм в целом одинаково воспринимает облучение.

  • Облучение зависит от частоты.

  • Одноразовое облучение в большой дозе вызывает более глубокие последствия.

Виды защиты от ионизирующих излучений.

  1. Химическая - современная технология. В основе которой лежит ослабление воздействия излучения при условии введения в него химических веществ, которые называются радиопротекторами.

  2. Физическая – применение различных экранов, ослабляющих материалов. Наилучшим экраном для - излучения является свинец.

  3. Биологическая – применение специальных энзимов.

Основными способами защиты являются:

  1. Защита расстоянием.

  2. Защита экранированием.

  3. Защита от α- излучения: лист бумаги, одежда, респиратор, перчатки.

  4. От β – излучения защищает тонкий слой алюминия (несколько мм), стекло. Противогаз.

  5. От - излучения защитой являются тяжелые металлы: вольфрам, свинец, чугун.

  6. От нейтронов – вода, полиэтилен.

  7. Защита временем.

Влияние радиации на организм человека.

Эффекты воздействия радиации на человека обычно делятся на две категории:

1) Соматические (телесные) - возникающие в организме человека, который подвергался облучению. (Лучевая болезнь. Локальные лучевые поражения. Лейкозы. Опухоли разных органов)

2) Генетические - связанные с повреждением генетического аппарата и проявляющиеся в следующем или последующих поколениях: это дети, внуки и более отдаленные потомки человека, подвергшегося облучению. Генные мутации. Хромосомные аберрации

Для основной массы населения самые опасные источники радиации - это вовсе не те, о которых больше всего говорят. Наибольшую дозу человек получает от естественных источников радиации. Радиация, связанная с развитием атомной энергетики, составляет лишь малую долю радиации, порождаемой деятельностью человека; значительно большие дозы мы получаем от других, вызывающих гораздо меньше нареканий, форм этой деятельности, например от применения рентгеновских лучей в медицине.

Кроме того, такие формы повседневной деятельности, как сжигание угля и использование воздушного транспорта, в особенности же постоянное пребывание в хорошо герметизированных помещениях могут привести к значительному увеличению уровня облучения за счет естественной радиации.

Источники радиации: (На доску креплю рис.1) (Три вида излучений и их проникающая способность.)

  • в медицине - 0,4 мЗв

  • радиоактивные осадки – 0,02 мЗв

  • атомная энергетика – 0,001 мЗв

  • естественные – 2 мЗв: земного происхождения, внутреннее облучение -1,325

  • земного происхождения, внешнее облучение – 0,35

  • космические, внутреннее облучение – 0,3

  • космические, внешнее облучение – 0,015

Излучения радиоактивных веществ оказывают очень сильное воздействие на все живые организмы. Даже сравнительно слабое излучение, которое при полном поглощении повышает температуру тела лишь на 0,001 °С, нарушает жизнедеятельность клеток.

Хроническое облучение слабее действует на живой организм по сравнению с однократным облучением в той же дозе, что связано с постоянно идущими процессами восстановления радиационных повреждений. Считается, что примерно 90% радиационных повреждений восстанавливается.

С увеличением дозы повышается не тяжесть этих эффектов, а вероятность (риск) их появления.

Радионуклиды накапливаются в органах неравномерно. Эффект радиационного воздействия может проявиться совсем не в том месте, которое подвергалось облучению. Превышение дозы радиации может привести к угнетению иммунной системы организма и сделать его восприимчивым к различным заболеваниям. При облучении повышается также вероятность появления злокачественных опухолей.

Биохимические изменения могут произойти как через несколько секунд, так и через десятилетия после облучения и явиться причиной немедленной гибели клеток или таких изменений в них, которые могут привести к раку.

Получение радиоактивных изотопов

Радиоактивные изотопы получают в атомных реакторах и на ускорителях элементарных частиц. В настоящее время производством изотопов занята большая отрасль промышленности. Первым элементом, созданным искусственным путем, был технеций 9943Тс. Он был получен в 1937 г. при бомбардировке молибдена дейтерием.

Прометий 14561Рm, франций 22387Fr, не имеющие стабильных изотопов, впервые получены искусственно.

В 1935 году венгерский физико-химик Хевеши облучил нейтронами химический элемент диспрозий 16466Dy. В результате опыта прибор зафиксировал очень высокую радиоактивность образца. Нерадиоактивный диспрозий стал радиоактивным.

С помощью ядерных реакции получены трансурановые элементы от нептуния 23793Np до мейтнерия, 109-го элемента таблицы Менделеева. Элементы от 104 до 108 синтезированы в г. Дубне. Элемент 108 одновременно синтезирован в Германии, там же синтезирован элемент 109.

Положительное действие радиации

Облучение живых организмов может оказать и определенную пользу.

Радиоактивные изотопы нашли свое практическое применение.

  • Например, существует метод «меченых» атомов. Радиоизотоп, добавленный к неактивным атомам, «заявляет» о себе своим излучением. С помощью этого метода удалось измерить скорость кровотока, определить пути перемещения микроэлементов, изучить механизм фотосинтеза, выявлять места возможных опухолевых поражений. Одним из наиболее выдающихся исследований, проведенных с помощью «меченных атомов», являлось исследование обмена веществ в организмах. Было доказано, что за сравнительно небольшое время организм подвергается почти полному обновлению. Слагающие его атомы заменяются новыми. Лишь железо, как показали опыты по изотопному исследованию крови, является исключением из этого правила. Железо входит в состав гемоглобина, красных кровяных шариков. При введении в пишу радиоактивных атомов железа 5926Fe было обнаружено, что они почти не поступают в кровь. Только в том случае, когда запасы железа в организме иссякают, железо начинает усваиваться организмом. «Меченные атомы» широко применяются также в исследованиях биохимии мозга. При помощи «меченных атомов» следят за движением питательных веществ в организме животного. Для этого в организм вводят радиоактивный изотоп (чаще всего радиофосфор), а затем определяют содержание его в той или иной ткани или органе. Все наблюдения выполняются в живом организме без нарушения его нормальной жизнедеятельности.

  • Одно из первых мест в лечебном использовании радиоизотопов занимает радиационная терапия злокачественных образований. Живая клетка особенно чувствительна к воздействию радиации в стадии деления. Опухолевые клетки постоянно делятся, поэтому и разрушаются быстрее здоровых.

  • С помощью радиоактивного излучения изменяют наследственные признаки организмов. Так возникла радиационная генетика, достижения которой используют в фармакологии. Чаще всего в медицине применяют радиоактивный кобальт, йод, фосфор, натрий, азот, серу, золото, железо, кальций, натрий.

Элемент

Период

Полураспада

Область применения в медицине

Фосфор

14 суток

Терапия болезней крови

Кобальт

5,3 года

Терапия злокачественных образований

Иод

8 суток

Диагностика заболеваний щитовидной железы

Золото

2,7 суток

Терапия злокачественных образований

Все более широкое применение получают радиоактивные изотопы в сельском хозяйстве. Предпосевное облучение семян, предпосевное замачивание семян в радиоактивных растворах, внесение в почву радиоактивных веществ в качестве микроудобрений, облучение растущих растений небольшими дозами γ-лучей от радиоактивных препаратов приводит к заметному увеличению урожайности. Большие дозы радиации вызывают мутации у растений и микроорганизмов, что в отдельных случаях приводит к появлению мутантов с новыми ценными свойствами (радиоселекция). Так выведены ценные сорта пшеницы, фасоли, кукурузы, гороха и других культур, а также получены высокопродуктивные микроорганизмы, применяемые в производстве антибиотиков. Картофель, облученный γ-лучами, не портится и не прорастает более года, γ-излучение радиоактивных изотопов используется также для борьбы с вредными насекомыми. Для уничтожения вредителей на табачных плантациях растения опрыскивают содержащими мышьяк химическими соединениями. Если мышьяк попадает в организм человека с табачным дымом, то он накапливается в волосах. При облучении пряди волос нейтронами образуется радиоактивный мышьяк. Исследуя его излучение, можно установить концентрацию мышьяка в волосах и сравнить с нормой. На основе этих данных разрабатывают рекомендации о допустимом количестве мышьяка в сельскохозяйственных химикатах.

4. Домашнее задание.

§ 73, конспект

Творческое задание: создать кластер «Влияние радиации на человека». (Кластер – блок-схема).










Доза радіоактивного випромінювання. Біологічна дія.

Цілі: познайомити учнів з одиницями радіометрії; показати причини впливу р/а випромінювань на живу клітину, механізм дії і результати дії р/а випромінювань на живу клітину, організм; показати можливість застосування біологічної дії випромінювань в цілях вирішення продовольчих питань, в медицині; ознайомити зі способами захисту від випромінювань, і на основі цього, переконати учнів в необхідності вивчення р/а випромінювань, їх природи. Розвиток мислення, уміння виділяти головне у великому обсязі інформації. Розвивати навички самостійної роботи. Формування матеріалістичного світогляду, розвиток пізнавального інтересу.

Конспект

1. Організаційний момент.

2. Перевірка знань (самостійна робота).

3. Вивчення нового матеріалу.

Мотивація

Насамперед, визначимо поняття радіоактивність та радіація. Радіація – саме випромінювання.

Які види радіоактивних випромінювань ви знаєте?

Що являє собою α, β, γ-випромінювання?

??? Проблемне питання. Який вид випромінювань найбільш небезпечний для людини? (Думки учнів).

Жива клітина-це складний організм, не здатний продовжити нормальну життєдіяльність навіть при невеликих пошкодженнях різних його ділянок. Навіть слабкі випромінювання здатні завдати клітинам істотні пошкодження і викликати небезпечні захворювання. При великій інтенсивності випромінювання живі організми гинуть. Механізм вражаючої дії випромінювань ще недостатньо вивчений, але ясно, що він зводиться до іонізації атомів і це призводить до зміни їх хімічної активності. Найбільш чутливі до випромінювань ядра клітин, які швидко діляться. Тому, в першу чергу, р/а випромінювання вражають кістковий мозок, внаслідок чого порушується процес утворення крові. Несприятливий вплив робить опромінення на спадковість. Опромінення живих організмів може надавати і користь. Давайте більш детальніше поговоримо про це.

Існує 2 способи впливу радіації:

Зовнішнє опромінення від джерела радіації, розташованого поза організмом. Найбільш небезпечно гамма – випромінювання.

Внутрішнє опромінення – забруднена вода, повітря, їжа. Майже 100% надходить з їжею. Найбільш небезпечне випромінювання альфа-промені. Способи захисту: радіаційний контроль продуктів харчування та води.

Встановлення біологічної дії проникаючого випромінювання.

Біологічна дія радіоактивних випромінювань було встановлено не відразу. Беккерель, який відкрив радіоактивність в 1896 році навіть не підозрював про біологічну дію цього виду випромінювань. В 1898 році Марія Складовская – Кюрі і П'єр Кюрі відкрили радій і Беккерель взяв кілька міліграмів у скляну пробірку для дослідження, поклавши в нагрудну кишеню. Через деякий час на тілі навпроти кишені утворилася болюча, незагойна виразка. Він був змушений звернутися до лікаря, виразку залікували, але через деякий час вона знову відкрилася.

У всіх вчених, які працювали з радіоактивними елементами, руки були вкриті незаживаючими виразками.

Перш ніж було встановлено біологічну дію проникаючого випромінювання, наука зазнала непоправних втрат. Від променевої хвороби помирають Марія і П'єр Кюрі, Ірен і Фредерік Кюрі і Курчатов.

На сьогоднішній день наука встановила досить фактів в цій області. Але до кінця механізм впливу проникаючого випромінювання не встановлено.

Фактори, що впливають на ступінь ураження від радіації:

1) отримана доза

2) маса тіла

3) вік

4) наявність хронічних захворювань і загальний фізіологічний стан

5) травми, забиття

6) стрес

7) час перебування

Дози випромінювання.

Вплив випромінювань на живі організми характеризується фізичною величиною, дозою випромінювання (поглиненою дозою) D. В Міжнародній системі одиниць дозу випромінювання виражають у Греях. Грей дорівнює поглинутій дозі випромінювання, при якій опроміненій речовині масою 1 кг передається енергія будь-якого іонізуючого випромінювання 1 Дж:

1 Гр=1 Дж/кг.

D = E [Дж],m [кг]. Доза опромінення в 3-10 Гр., отримана за короткий час, смертельна.

Біологічний вплив різних видів випромінювання на організми тварин і рослин неоднаковий при однаковій поглиненій дозі випромінювання. Наприклад, поглинена доза випромінювання 1 Гр від альфа-частинок впливає на живий організм приблизно так як доза 20 Гр рентгенівського або гамма-випромінювання. Відмінність біологічної дії різних видів випромінювання характеризується коефіцієнтом відносної біологічної ефективності (ВБЕ), або коефіцієнтом якості k .Відносна біологічна ефективність для різних видів випромінювання приймає значення від 1 до 20.

Біологічна дія поглиненої дози характеризує еквівалентна доза Н. Еквівалентною дозою називається величина, що дорівнює добутку дози D і коефіцієнта якості k: H=Dk

Одиницею еквівалентної дози у СІ є Зіверт. Зіверт дорівнює еквівалентній дозі, при якій поглинена доза дорівнює 1 Гр і коефіцієнт якості дорівнює одиниці. В природі немає такого об'єкта, який не був би схильний до дії іонізуючих випромінювань.

Особливості випромінювань

Наука, яка вивчає механізми дії іонізуючих випромінювань на живі організми, називається радіобіологією. Радіобіологами була помічена важлива особливість іонізуючих випромінювань - їх виборча дія залежить не тільки від самих променів, але і від властивостей тих чи інших клітин. Найбільш схильні до дії іонізуючого випромінювання клітини кровотворення в кістковому мозку і селезінці, статеві клітини. Відомо, що дробове опромінення легше переноситься, і сумарна доза при повторних опромінення може значно перевищувати одноразову смертельну дозу. Тривале опромінення призводить до розвитку променевої хвороби. В результаті зовнішнього впливу нейтронного випромінювання в організмі утворюються різні радіоактивні речовини. При цьому організм тимчасово стає носієм радіоактивних речовин. Найбільш небезпечні ізотопи, що мають великий період напіврозпаду і погано виводяться з організму, наприклад, радій-226 ,плутоній-239. На вражаючий ефект впливає місце депонування ізотопів: стронцій - 89 має тенденцію накопичуватися в кістках, в той час як полоній - 210 може рівномірно розподілятися в організмі.

При вивченні дії радіації на живий організм були визначені наступні особливості:

  • Дія іонізуючих випромінювань на організм не відчувається людиною. У людей відсутній орган почуттів, який сприймав би іонізуючі випромінювання.

  • Дія від малих доз може додаватися або накопичуватися.

  • Випромінювання діє не тільки на даний живий організм, але і на його потомство — це так званий генетичний ефект.

  • Різні органи живого організму мають свою чутливість до опромінення. При щоденному впливі дози 0,002-0,005 Гр вже настають зміни в крові.

  • Не кожен організм у цілому однаково сприймає опромінення.

  • Опромінення залежить від частоти.

  • Одноразове опромінення у великій дозі викликає більш глибокі наслідки.

Види захисту від іонізуючих випромінювань.

1) Хімічний - сучасна технологія. В основі якої лежить ослаблення впливу випромінювання за умови введення в нього хімічних речовин, які називаються радіопротекторами.

2) Фізичний – застосування різних екранів, послаблюючих матеріалів. Найкращим екраном для γ- випромінювання є свинець.

3) Біологічний – застосування спеціальних ензимів.

Основними способами захисту є:

1) Захист відстанню.

2) Захист екрануванням.

3) Захист від α - випромінювання: аркуш паперу, одяг, респіратор, рукавички.

4) Від β – випромінювання захищає тонкий шар алюмінію (кілька мм), скло. Протигаз.

5) Від γ - випромінювання захистом є важкі метали: вольфрам, свинець, чавун.

6) Від нейтронів – вода, поліетилен.

7) Захист часом.

Вплив радіації на організм людини.

Ефекти впливу радіації на людину зазвичай діляться на дві категорії:

1) Соматичні (тілесні) - виникають в організмі людини, який піддавався опроміненню. (Променева хвороба. Локальні променеві ураження. Лейкози. Пухлини різних органів)

2) Генетичні - пов'язані з ушкодженням генетичного апарату і проявляються в наступному або подальших поколіннях: це діти, онуки та більш віддалені нащадки людини, що піддався опроміненню. Генні мутації. Хромосомні аберації

Для основної маси населення найнебезпечніші джерела радіації - це зовсім не ті, про які найбільше говорять. Найбільшу дозу людина одержує від природних джерел радіації. Радіація, пов'язана з розвитком атомної енергетики, становить лише малу частку радіації, породжуваної діяльністю людини; значно більші дози ми отримуємо від інших, що викликають набагато менше нарікань, форм цієї діяльності, наприклад від застосування рентгенівських променів у медицині.

Крім того, такі форми повсякденної діяльності, як спалювання вугілля і використання повітряного транспорту, особливо ж постійне перебування в добре герметизованих приміщеннях можуть призвести до значного збільшення рівня опромінення за рахунок природної радіації.

Джерела радіації: (На дошку кріплю рис.1) (Три види випромінювань та їхня проникаюча здатність.)

• у медицині - 0,4 мЗв

• радіоактивні опади – 0,02 мЗв

• атомна енергетика – 0,001 мЗв

• природні – 2 мЗв: земного походження, внутрішнє опромінення -1,325

• земного походження, зовнішнє опромінення – 0,35

• космічні, внутрішнє опромінення – 0,3

• космічні, зовнішнє опромінення – 0,015


Випромінювання радіоактивних речовин надають дуже сильний вплив на всі живі організми. Навіть порівняно слабке випромінювання, яке при повному поглинанні підвищує температуру тіла лише на 0,001 °С, порушує життєдіяльність клітин.

(0.7-2) 10-3

Доза від природних джерел в рік


0.05

Гранично допустима доза професійного опромінення на рік

Предельно допустимая доза профессионального облучения в год

0.1

Рівень подвоєння ймовірності генних мутацій








Уровень удвоения вероятности генных мутаций

0.25

Одноразова доза виправданого ризику в надзвичайних обставинах

1.0

Доза виникнення гострої променевої хвороби

3-5

Без лікування 50% опромінених помирає протягом 1-2 місяців внаслідок порушення діяльності клітин кісткового мозку


10-50

Смерть настає через 1-2 тижні внаслідок поразок головним чином шлунково кишкового тракту


100

Смерть наступає через декілька годин або днів внаслідок ушкодження центральної нервової системи

Хронічне опромінення слабше діє на живий організм порівняно з одноразовим опроміненням в тій же дозі, що пов'язано з постійно йдуть процесами відновлення радіаційних ушкоджень. Вважається, що приблизно 90% радіаційних ушкоджень відновлюється.

Зі збільшенням дози підвищується не тяжкість цих ефектів, а ймовірність (ризик) їх появи.

Радіонукліди накопичуються в органах нерівномірно. Ефект радіаційного впливу може виявитися зовсім не в тому місці, яке піддавалося опроміненню. Перевищення дози радіації може призвести до пригнічення імунної системи організму і зробити його сприйнятливим до різних захворювань. При опроміненні підвищується також ймовірність появи злоякісних пухлин.

Біохімічні зміни можуть відбутися через кілька секунд, так і через десятиліття після опромінення і з'явитися причиною негайної загибелі клітин або таких змін до них, які можуть призвести до раку.

Позитивна дія радіації

Опромінення живих організмів може надати певну користь.

Радіоактивні ізотопи знайшли своє практичне застосування.

• Наприклад, існує метод «мічених» атомів. Радіоізотоп, доданий до неактивних атомів, що «заявляє» про себе своїм випромінюванням. За допомогою цього методу вдалося виміряти швидкість кровотоку, визначити шляхи переміщення мікроелементів, вивчити механізм фотосинтезу, виявляти місця можливих пухлинних уражень. Цей метод має високу чутливість і дозволяє відстежувати і фіксувати малу кількість радіоактивної речовини.

• Одне з перших місць в лікувальному використанні радіоізотопів займає радіаційна терапія злоякісних утворень. Жива клітина особливо чутлива до впливу радіації у стадії поділу. Пухлинні клітини постійно діляться, тому і руйнуються швидше, ніж здорові.

• За допомогою радіоактивного випромінювання змінюють спадкові ознаки організмів. Так виникла радіаційна генетика, досягнення якої використовують у фармакології. Найчастіше в медицині застосовують радіоактивний кобальт, йод, фосфор, натрій, азот, сірку, золото, залізо, кальцій, натрій.

елемент

Період

напіврозпаду

Область засосування в медицині

Фосфор

14 суток

Терапія хвороб крові

Кобальт

5,3 года

Терапія злоякісних утворень

Иод

8 суток

Діагностика хвороб щитовидної залози

Золото

2,7 суток

Терапія злоякісних утворень



4. Домашнє завдання.

Р. § 38, 39.

Укр. § 34, 35.

Творче завдання: створити кластер «Вплив радіації на людину». (Кластер – блок-схема).

-75%
Курсы повышения квалификации

Исследовательская деятельность учащихся

Продолжительность 72 часа
Документ: Удостоверение о повышении квалификации
4000 руб.
1000 руб.
Подробнее
Скачать разработку
Сохранить у себя:
Доза радіоактивного випромінювання. Біологічна дія. (191 KB)

Комментарии 0

Чтобы добавить комментарий зарегистрируйтесь или на сайт