Меню
Разработки
Разработки  /  Родной язык и литература  /  Презентации  /  5 класс  /  "Лексика" тема серти презентация (5 класс)

"Лексика" тема серти презентация (5 класс)

Презентация к первому уроку по теме "Лексика" для учащихся 5 класса, изучающих родной (коми) язык.
26.04.2023

Содержимое разработки

ЛЕКСИКА (КЫВВОР)

ЛЕКСИКА (КЫВВОР)

Мый велöдö синтаксис? Кывтэчас Ичöт ныв Сёрникузя Ичöт ныв тэрыба вотiс чöд.

Мый велöдö синтаксис?

Кывтэчас

Ичöт ныв

Сёрникузя

Ичöт ныв тэрыба вотiс чöд.

А мыйысь артмöны кывтэчас да сёрникузя?  Кывъясысь.

А мыйысь артмöны кывтэчас да сёрникузя?

Кывъясысь.

Мый петкöдлöны кывъясыс? Мыйла найö колöны? Кывъяс петкöдлöны миян олöмысь ставсö, мый миянöс кытшалö: вöр и ва, сынöд и му, енэж, видзьяс, пуяс, быдмöгъяс, турун, керка, пывсян, улöс, морт, пöль-пöч и с.в., весиг сэтшöмторъяс, мый мортыс оз аддзы: шог, гаж, тöжд и с.в.

Мый петкöдлöны кывъясыс? Мыйла найö колöны?

Кывъяс петкöдлöны миян олöмысь ставсö, мый миянöс кытшалö: вöр и ва, сынöд и му, енэж, видзьяс, пуяс, быдмöгъяс, турун, керка, пывсян, улöс, морт, пöль-пöч и с.в., весиг сэтшöмторъяс, мый мортыс оз аддзы: шог, гаж, тöжд и с.в.

Коми сёрниын став кывйыс, мыйöн тшöкыда вöдитчам и гежöда пыртлам сёрниö, артмöдöны коми кыввор (лексика).

Коми сёрниын став кывйыс, мыйöн тшöкыда вöдитчам и гежöда пыртлам сёрниö, артмöдöны коми кыввор (лексика).

Тӧв шӧр дас витӧд лун. Кыв вежӧртас. Уна вежӧртаса кывъяс.

Тӧв шӧр дас витӧд лун.

Кыв вежӧртас.

Уна вежӧртаса кывъяс.

Пуксис тöв. Кыдзи гöгöрвоанныд ТÖВ кывлысь вежöртассö?  Медся кöдзыд кадколаст; Овлö ар бöрын; Сы бöрын локтö тулыс .

Пуксис тöв.

Кыдзи гöгöрвоанныд ТÖВ кывлысь вежöртассö?

  • Медся кöдзыд кадколаст;
  • Овлö ар бöрын;
  • Сы бöрын локтö тулыс .
  Быд кывлысь вежӧртассӧ позьӧ видзӧдлыны кывкудйысь.

Быд кывлысь вежӧртассӧ позьӧ видзӧдлыны кывкудйысь.

Улöс – пукалöм вылö вöчöмтор, эм бöр (мыш), абу ки пуктан юкöныс, öти мортлы пукалöм вылö. Улӧс - ӧти вежӧртаса кыв.

Улöс – пукалöм вылö вöчöмтор, эм бöр (мыш), абу ки пуктан юкöныс, öти мортлы пукалöм вылö.

Улӧс - ӧти вежӧртаса кыв.

Юр 1) верхняя часть тела человека, верхняя или передняя часть тела животного, содержащая мозг (морт тушалӧн вылыс юкӧн пемӧсъяслӧн воддза либӧ вылыс юкӧн, кӧні эм вем)  Юр 1) Вывтыр юкöн;  2) Вылiса юкöн;  3)Пемöсъяслöн воддза юкöн;  4) Вема юкöн.

Юр 1) верхняя часть тела человека, верхняя или передняя часть тела животного, содержащая мозг (морт тушалӧн вылыс юкӧн пемӧсъяслӧн воддза либӧ вылыс юкӧн, кӧні эм вем)

Юр 1) Вывтыр юкöн;

2) Вылiса юкöн;

3)Пемöсъяслöн воддза юкöн;

4) Вема юкöн.

Но ЮР кывйöн шуöны и мукöдтор: кывйыс кутö некымын вежöртас, и найö петкöдчöны торъя кывтэчасъясын:  капуста юр   сапӧг юр Куран юр Пожӧм юр Чувки юр
  • Но ЮР кывйöн шуöны и мукöдтор: кывйыс кутö некымын вежöртас, и найö петкöдчöны торъя кывтэчасъясын:

капуста юр

сапӧг юр

Куран юр

Пожӧм юр

Чувки юр

Кутшöм признакöн найö лöсялöны юр кыв подув вежöртасыскöд? Мый серти Юр кывйыс быдлаö лöсялö? 1) «гöгрöс форма» признак 2) «юкöнас эмöсь пиньяс» признак 3) «вылiса ин» признак и с.в.  ЮР – уна вежöртаса кыв  (многозначное слово).

Кутшöм признакöн найö лöсялöны

юр кыв подув вежöртасыскöд?

Мый серти Юр кывйыс быдлаö лöсялö?

1) «гöгрöс форма» признак

2) «юкöнас эмöсь пиньяс» признак

3) «вылiса ин» признак и с.в.

ЮР – уна вежöртаса кыв

(многозначное слово).

Öти вежöртаса кывъяс нимтöны век öтитор:  лабич,  улöс,  пурт,  сьöла и с.в . Уна вежöртаса кывъяс нимтöны мыйöнкö öткодь кык либö некымын предмет, признак, действие: юр, пинь, ныр и с.в.

Öти вежöртаса кывъяс нимтöны век öтитор:

лабич,

улöс,

пурт,

сьöла и с.в .

Уна вежöртаса кывъяс нимтöны мыйöнкö öткодь кык либö некымын предмет, признак, действие: юр, пинь, ныр и с.в.

Кыв  Лексика вежӧртас  Кӧч – вӧрса пемӧс, кузь пеля, дженьыдик бӧжа, куыс гожӧмнас руд, тӧвнас еджыд. Грамматика вежӧртас Кӧч – ӧтка лыд, Нимтан вежлӧг Кӧчьяс – уна лыд, Н.в. Кӧчлӧн – ӧ.л., Асалан вежлӧг Кӧчӧс – ӧ.л., 3 морт, Керан вежлӧг

Кыв

Лексика вежӧртас

Кӧч – вӧрса пемӧс, кузь пеля, дженьыдик бӧжа, куыс гожӧмнас руд, тӧвнас еджыд.

Грамматика вежӧртас

Кӧч – ӧтка лыд, Нимтан вежлӧг

Кӧчьяс – уна лыд, Н.в.

Кӧчлӧн – ӧ.л., Асалан вежлӧг

Кӧчӧс – ӧ.л., 3 морт, Керан вежлӧг

Водз пинь, йöв пинь, сир пинь, куран пинь, чеснöк пинь, зорöд пинь. Öтитор либö оз петкöдлы ПИНЬ кывйыс тайö кывтэчасъясас?

Водз пинь, йöв пинь, сир пинь, куран пинь, чеснöк пинь, зорöд пинь.

Öтитор либö оз петкöдлы ПИНЬ кывйыс тайö кывтэчасъясас?

Водз пинь,  йöв пинь, сир пинь вомпытшкöсса лы петасъяс: ыджыдöсь, ёнöсь, сёянсö кутöны вомын, торйöдлöны, посньöдлöны- няклялöны.

Водз пинь,

йöв пинь,

сир пинь

вомпытшкöсса лы петасъяс: ыджыдöсь, ёнöсь, сёянсö кутöны вомын, торйöдлöны, посньöдлöны- няклялöны.

Куран пинь кывтэчасын – уджалан орудиелöн ёсь юкöнъяс, ёсь йывъяс, мыйöн чукöртöны, посньöдлöны мыйкö.

Куран пинь кывтэчасын – уджалан орудиелöн ёсь юкöнъяс, ёсь йывъяс, мыйöн чукöртöны, посньöдлöны мыйкö.

Зорöд пинь – зорöдын  сувтса ног сатшкöм  ёсь пома зор. Шуöны: кык пинь коста зорöд. Пинь моз жö сатшкысьö ёсь йывнас.

Зорöд пинь – зорöдын сувтса ног сатшкöм ёсь пома зор. Шуöны: кык пинь коста зорöд. Пинь моз жö сатшкысьö ёсь йывнас.

Чеснок пинь кывтэчасын ПИНЬ кывйыс танi босьтö нёльöд вежöртас: ёсь йыла чеснок тор.  Пинь кывлöн абу öти,  а некымын вежöртас.

Чеснок пинь кывтэчасын ПИНЬ кывйыс танi босьтö нёльöд вежöртас: ёсь йыла чеснок тор.

Пинь кывлöн абу öти,

а некымын вежöртас.

Пинь 1) вомпытшкöсса лы петасъяс: ыджыдöсь, ёнöсь, сёянсö кутöны вомын, торйöдлöны, посньöдлöны- няклялöны; 2) уджалан орудиелöн ёсь юкöнъяс, ёсь йывъяс, мыйöн чукöртöны, посньöдлöны мыйкö; 3) зорöдын  сувтса ног сатшкöм  ёсь пома зор. Шуöны: кык пинь коста зорöд. Пинь моз жö сатшкысьö ёсь йывнас; 4) ёсь йыла чеснок тор.

Пинь 1) вомпытшкöсса лы петасъяс: ыджыдöсь, ёнöсь, сёянсö кутöны вомын, торйöдлöны, посньöдлöны- няклялöны;

2) уджалан орудиелöн ёсь юкöнъяс, ёсь йывъяс, мыйöн чукöртöны, посньöдлöны мыйкö;

3) зорöдын сувтса ног сатшкöм ёсь пома зор. Шуöны: кык пинь коста зорöд. Пинь моз жö сатшкысьö ёсь йывнас;

4) ёсь йыла чеснок тор.

Сетöм схема сертиыс тöдмавны кывйыслысь вежöртасъяссö, гижны сiйö кывнас артмöдöм кывтэчасъяссö да  висьтавны, мый петкöдлö уна вежöртаса кывйыс быд кывтэчасын. паськыд порсь картупель чайник пыж сап ö г сизь НЫР

Сетöм схема сертиыс тöдмавны кывйыслысь вежöртасъяссö, гижны сiйö кывнас артмöдöм кывтэчасъяссö да висьтавны, мый петкöдлö уна вежöртаса кывйыс быд кывтэчасын.

паськыд

порсь

картупель

чайник

пыж

сап ö г

сизь

НЫР

Кодi тайö? Мый тайö? а) чери, кузь мыгöра, кузь ёсь юра, ёсь пиня, нильöг вылыса, сёйö посни чериöс … б) вотöс, быдмö нюрын вутшъяс вылын, гырысь виж туся… в) новлан кöлуй, кыöма вурунысь, новлöны кокын, кузь чöръя… г) сёян, посниа изöм тусь, сыысь кöтöны нянь шом да пöжалöны нянь… д) кизьöртор, войталö-петö кыдз пу кырсь улысь водз тулысын…

Кодi тайö? Мый тайö?

а) чери, кузь мыгöра, кузь ёсь юра, ёсь пиня, нильöг вылыса, сёйö посни чериöс …

  • б) вотöс, быдмö нюрын вутшъяс вылын, гырысь виж туся…
  • в) новлан кöлуй, кыöма вурунысь, новлöны кокын, кузь чöръя…
  • г) сёян, посниа изöм тусь, сыысь кöтöны нянь шом да пöжалöны нянь…
  • д) кизьöртор, войталö-петö кыдз пу кырсь улысь водз тулысын…
Прöверит асьтö:  А) сир Б) мырпом В) вурун чувки Г) пызь  Д) зарава

Прöверит асьтö:

А) сир

Б) мырпом

В) вурун чувки

Г) пызь

Д) зарава

Кутшöм кывъяс сетöмъяс пиысь «пöрысьджыкöсь»? Мыйла? Кöтi, дукöс, туис, шабур, лаз, гыр, тоин, шердын, шöрин, шöртуй, кып, рач, енби

Кутшöм кывъяс сетöмъяс пиысь «пöрысьджыкöсь»? Мыйла?

Кöтi, дукöс, туис, шабур, лаз, гыр, тоин, шердын, шöрин, шöртуй, кып, рач, енби

Важ кывъяс Выль кывъяс Кöтi Шабур  лаз Тоин  гыр  рач туис Шöрин – центр Шöртуй – проспект Кып – гимн Енби - талант

Важ кывъяс

Выль кывъяс

Кöтi

Шабур

лаз

Тоин

гыр

рач

туис

Шöрин – центр

Шöртуй – проспект

Кып – гимн

Енби - талант

Быд мортлöн аслас кыввор. Сiйö, дерт, ёна векни дзоньнас коми кывворйысь. Но быд мортлöн эм коланлун и позянлун пыр паськöдны кывворсö. Кыввор велöдöмлöн медшöр мог – кыв вежöртас тöдчöдöм  гöгöрвоöдöм.

Быд мортлöн аслас кыввор. Сiйö, дерт, ёна векни дзоньнас коми кывворйысь. Но быд мортлöн эм коланлун и позянлун пыр паськöдны кывворсö.

Кыввор велöдöмлöн медшöр мог – кыв вежöртас тöдчöдöм

гöгöрвоöдöм.

вор пож гыр кöш шердын тшан укват нöш пöрт ва пельса рач

вор

пож

гыр

кöш

шердын

тшан

укват

нöш

пöрт

ва пельса

рач

-75%
Курсы повышения квалификации

Занимательное искусствознание: как научить школьников понимать искусство

Продолжительность 72 часа
Документ: Удостоверение о повышении квалификации
4000 руб.
1000 руб.
Подробнее
Скачать разработку
Сохранить у себя:
"Лексика" тема серти презентация (5 класс) (2.95 MB)

Комментарии 0

Чтобы добавить комментарий зарегистрируйтесь или на сайт