Використання проектної діяльності при вивченні предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» у системі вищої освіти

Використання проектної діяльності при вивченні предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» у системі вищої освіти

Вступ……………………………………………………………..….…с.3-4

Розділ І …………………………………………………………....….с.5-12

1.1 Історія виникнення та розвитку проектного навчання………….…..с.5-6

1.2 Сутність проектної технології ……………………………………...…с.6-8

1.3. Особливості використання проектної технології у навчанні ……...с.9-12

Розділ ІІ (практично-методичний)…………………………………с.13-18

1. Використання педагогічного проектування………………………..с.13-14

2. Використання проектної технології при вивченні історії……......с.15-18

Висновки………………………………………………………………с.19-20

Список використаних джерел…………………………………………...с.21

Додатки ……………………………………………………………….с.22-23

Вступ

Реалії сьогодення вимагають від історичної освіти впровадження нових методів, прийомів і технологій навчання, до яких належить проектна технологія навчання історії. Основою проектної технології є розвиток у студентів пізнавальних навичок, критичного мислення, уміння самостійно конструювати власні знання й орієнтуватися в інформаційному просторі.

Особливої актуальності проблема застосування проектної технології в навчанні набуває у старших класах, коли у суб’єктів навчання спостерігається посилена активність пізнавальних процесів, а разом з нею й мотивація професійного самовизначення та зацікавленість у навчанні, відбувається розвиток самосвідомості, виникає прагнення до активної діяльності [2, c. 86]

Проектно-дослідницька діяльність студентів набуває все більшого визнання й розповсюдження, оскільки сприяє активізації навчання, що, у свою чергу, забезпечує по­стійне стимулювання інтелекту, розвиток розумових процесів: аналізу, осмислення, запам'ятовування. В основі проектної технології — діяльнісний підхід до навчання. Його реалізація вимагає, щоб викладання предметів сприяло розвитку у студентів ініціативи, незалежності, творчої уяви, самодисципліни, готовності до співпраці з іншими й формуванню дослідницьких навичок. Проектна діяльність допомагає усвідомити відповідальність кожного в спільній справі, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше реалізувати задум та представити готовий продукт.

Актуальність проблеми зумовили вибір теми роботи – «Використання проектної діяльності при вивченні предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» у системі вищої освіти».

Мета роботи: теоретично обґрунтувати необхідність застосування проектної технології у навчанні.

Завдання роботи:

1) на основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури висвітлити сутність проектної технології та особливості її використання у навчанні;

2) визначити та теоретично обґрунтувати методичні умови застосування проектної технології у навчанні суспільствознавчих дисциплін;

3) виявити потенціал досвіду використання проектної технології навчання, що існує в історико-методичній традиції;

Розділ І. Сутність проектної технології та особливості її використання навчанні

1. Історія виникнення та розвитку проектного навчання

Проектне навчання зародилося і почало успішно розвиватися в рамках англо – саксонської культурно – освітньої традиції. Цей метод тісно пов’язаний з впровадженням в освіту ідей філософії прагматизму. Яскравий представник цього напряму американський педагог, ідеолог методу проектів Джон Дьюї вважав, що зміст освіти повинен максимально відповідати суб’єктивним, індивідуальним запитам дітей.

Авторам методу проектів, як педагогічного інструменту став професор педагогіки вчительського коледжу при Колумбійському університеті Уільям Херд Кіллпатрик (1871 – 1965р.р.). Суть його новаторської ідеї була в тому, що діти, замість розповсюдженого в гімназіях того часу переважно репродуктивного вивчення «абстрактних знань», які мало використовувались в життєвій реальності, виходячи із своїх інтересів, разом з учителем виконували власні проекти. Ідея проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американськими педагогами під керівництвом російського педагога С. Шацького, яким у 1905 р. була організована група співробітників, які почали використовувати метод проектів у практиці навчання. Пізніше ці ідеї почали використовувати в Росії у школах, а 1931 метод проектів був засуджений і більше не робилися спроби його використання. Поряд з цим, закордоном (США, Англія, Бельгія, Ізраїль, Фінляндія, Німеччина, Італія, Бразилія, Нідерланди) та ін. країни світу активно його використовували. Це зумовлено раціональним використанням і поєднанням теоретичних знань та їхнього практичного застосування в розв’язанні конкретних проблем навколишнього світу [4, c. 10].

В нашому культурно – освітньому середовищі вперше намагалися ввести проектне навчання на початку ХХ ст., але невдало. Після 1931 року, коли цей метод у нас було засуджено й заборонено, в Україні не робили якихось серйозних спроб відродити метод проектів в освітянській практиці. В Росії сьогодні активніше впроваджується цей метод, навіть уроки «соціального проектування» внесено до навчального плану. На жаль, в Україні ще досить мало досвіду використання проектного методу в навчально – виховному процесі сучасної школи.

Робота над проектом – практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів і вікових особливостей. У свідомості дитини це має такий вигляд: «Я знаю, для чого мені треба все те, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати». Для педагога – це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Слово «проект» в перекладі з латинської мови означає «кинутий уперед».

1. Сутність проектної технології

Пошук засобів і методів формування творчої особистості – творця нового суспільства, здатного до самостійної поведінки і дій, саморозвитку, самопроектування, до вільного визначення себе в професії, в суспільстві, в культурі – актуальне завдання для всіх навчальних закладів. В зв’язку з цим найбільшого значення набуває пошук нових підходів до навчання і виховання, інтеграції теоретичних і емпіричних досліджень, всебічного розвитку особистості в освітньому процесі.

Одним із завдань системи освіти є підготовка фахівців, які б відповідали запитам роботодавців. Підготовка такого фахівця має ґрунтуватися на ідеї компетентнісно-орієнтованої освіти. Одним із системотворчих підходів, що посилюють розвивальний ефект навчальних програм, позитивно впливають на формування особистості сучасного студента, є проектна діяльність, яку можна розглядати як самостійну структурну одиницю навчально-виховного процесу.

Дослідження вчених свідчать, що проблемою навчання студентів, на основі використання методу проектів займались американські педагоги-дослідники: Є. Пархерст, Дж. Дьюї, У. Кілпатрік, російський педагог –

С. Шацький. Сприяли відродженню методу проектів дослідження І. Чечель, Т. Новікова, Є. Полат, І. Бруснікіна, Н. Морзе, С. Сисоєва.

Зупинимось на визначені О.Палат:

«Проект – це комплекс пошукових, дослідницьких, графічних та інших видів робіт, виконаних з метою практичного або теоретичного розв’язання значущої проблеми». «Навчальний проект» - це цільовий акт діяльності, в основі якого – інтереси студента [10]

Фактично, проект – це будь-який задум, що має мету, термін та конкретні кроки реалізації.

Суть методу проектів – вирішення певної проблеми, що потребує використання різноманітних методів, засобів навчання та інтегрування знань, умінь, навичок із різних галузей науки, техніки, творчості.

Проектні методи в сучасній школі можна поділити за такими напрямками:

- Навчальні;

- Соціальні;

- Управлінські.

Роздивимось навчальні проекти. Метод проектів має свої етапи, які мають специфічні завдання:

- Підготовчо – мотиваційний;

- Планування;

- Вибір рішення;

- Виконання;

- Рефлективний;

- Захист.

На кожному етапі діяльність студента та викладача теж має свою специфіку, яка враховує особливості завдань етапу проекту, вікові особливості (Додаток № 1)

Навчальні проекти класифікуються :

За метою та характером проективної діяльності (Додаток № 2):

- Інформаційні;

- Дослідницькі;

- Ігрові чи рольові;

- Творчі;

- Прикладні.

За тривалістю:

- Короткі;

- Тривалі;

- Довготривалі.

За характером партнерських взаємодій:

- Кооперативні;

- Змагальні;

- Конкурсні.

За складом учасників:

- Індивідуальні;

- Колективні парні і групові.

За мірою реалізації міжпредметних зв’язків:

- Монопредметні;

- Міжпредметні;

- Позапредметні.

Зазвичай, один і той самий проект може бути класифікований за кількома параметрами одночасно.

Метод проектів, як і будь-який інший метод навчання має свої «за показання» і «протипоказання». І сьогодні вчені педагоги, психологи продовжують викривати всі «за» і «проти» цього методу. Але не можна не погодитись з тим, що саме проектна діяльність – це «співдружність» свідомої пізнавальної активності та інтуїтивного творчого пошуку. Крім того, можливо, не потрібно застосовувати проект, наприклад, при вивченні нескладного матеріалу або при повторенні невеликих фрагментів вивченого.

Проектна діяльність вимагає великої підготовки, часто не на уроці, а в позаурочний час, тому, на мій погляд, використовувати її треба обґрунтовано, тоді, коли студенти вже мають якісь початкові знання з теми.

1.3. Особливості використання проектної технології у навчанні

Проект - форма організації самонавчання, у ході якого студенти набувають знання, навички інтелектуально-практичної роботи з джерелами, науково-популярною літературою, навички соціологічної роботи, вміння вирішувати реальні завдання і проблеми.

Метою проекту є організація самостійної дослідницької роботи студентів, створення умов для їх самонавчання, розвитку ініціативи, інтересів і особистих устремлінь. Доцільністю запровадження проектів при вивченні суспільствознавчих дисциплін є їх практична спрямованість, набуття навичок самостійної наукової та пошукової роботи, зв'язок з повсякденним життям у різних його проявах, вихід на безпосередню реалізацію проблем, використання набутого історичного досвіду в реальних життєвих ситуаціях.

Задана структура проекту

- визначення мети проекту;

- постановка проблеми (актуальність, значимість, реальність);

- визначення літературних джерел;

- визначення способів і методів дослідження;

- визначення організаційних форм виконання проекту;

- окреслення кола питань, на які необхідно отримати відповіді:

- розподіл функцій між учасниками проекту і складання календарного плану його виконання;

- організація роботи в групах.

За такою структурою і в певній мірі здійснюється робота, в кінцевому підсумку якої отримують результати всі учасники проектної роботи.

Підготовка викладача до роботи над проектом включає в себе такі складові елементи:

• розроблення тематики проектів до розділів програми, що вивчається;

• визначення мети та основних завдань проекту;

• підбір науково-методичної літератури для виконання проекту;

• розподіл групи на творчі підгрупи;

• керівництво роботою груп під час виконання проекту [11]

Підготовка групи до роботи над проектом: здійснюється комплексно, цілеспрямовано і поступово. Насамперед, приступаючи до вивчення певного розділу, викладач називає проекти, які пропонуються в ньому. На один семестр пропонується (в старшій школі) 1-2 проекти. Студенти самостійно вибирають проблематику проектів.

Група розподіляється на підгрупи:

1 підгрупа - дослідницька. Частина студентів, які будуть працювати з науковою літературою, засобами масової інформації, іншими джерелами для теоретичного розкриття проблеми проекту).

2 підгрупа - соціологічна. Частина студентів, які будуть брати інтерв'ю, займатися анкетуванням, збирати газетні, журнальні матеріали, аналізувати соціологічні дані;

3 підгрупа - практична. Частина студентів, які будуть займатися обробкою соціологічних даних, анкет, оформлюватимуть результати спостережень.

4 підгрупа - технічна. Частина студентів, які займатимуться оформленням пакету документів за результатами роботи над проектом, виконуватимуть різні види технічних робіт - складатимуть карти, графіки, таблиці та ін. тобто готуватимуть пакет документів проекту.

Зрозуміло, що кожна підгрупа студентів групи отримує стратегічний план роботи і чітко означений термін виконання проекту. Раз на тиждень викладач проводить консультацію зі студентами, які працюють над проектом, де не лише враховуються, обговорюються незрозумілі питання, які виникли в процесі роботи над проектом, а й посилюється науковий підхід до об'єктивного висвітлення тієї чи іншої події, а також діяльності історичного діяча.

Етапи реалізації проекту:

1. Підготовчий - визначення форм і методів дослідження, створення групи, розподіл функції між учасниками, складання календарного плану ви конання проекту.

2. Дослідницький - відбір джерел інформації, що відповідають меті дослідження, збирання інформації, її опрацювання, аналіз, висновки, оформлення результатів дослідження

3. Підсумковий - ознайомлення учасників проекту з результатами

дослідження, підготовка спільного рішення щодо способів і форм застосування результатів проекту [3]

4. Етап презентації - презентаційний звіт по проекту може мати різні форми - це круглі столи, конференції, дискусії, дебати, виготовлення стінгазети, газети краєзнавчого гуртка. Презентацію можна проводити з однією групою, а також і у вигляді позаурочного заходу технікуму.

Такі етапи роботи виконані в послідовності, сприяють якісній і організованій роботі студентів і практично забезпечують позитивний кінцевий результат, адже учасники не тільки слухали пояснення викладача, працювали над підручником, а й застосували широку сітку різноманітних джерел, що в кінцевому рахунку сприяють міцному засвоєнню студентами знань, формуванню умінь і навичок так необхідних для становлення активної громадянської позиції. Разом з тим, в процесі роботи кожен з учасників повинен ознайомитися з найважливішими віхами історії людського життя та роллю людини у суспільстві; становленням та розвитком різних галузей людського життя та суспільних інститутів; причинами, наслідками і способами розв'язанні конфліктів, що виникають між різними групами людей та державами; вихованням гуманістичних та демократичних ціннісних орієнтацій тощо; українознавчу, яка забезпечує необхідний обсяг знань з історії українського народу і Української держави; виховання моральних якостей громадянина - патріота своєї Батьківщини, повагу до історичного минулого своєї України, яка дає можливість ознайомити студентів з досягненнями різних історичних цивілізацій, зрозуміти відмінності в розвитку їх представників та сприяє вихованню толерантного ставлення до розвитку різних культур.

Відповідно сучасні уроки, позакласна робота з історії неможливі без використання комп'ютерної техніки.

Зрозуміло, що для цього потрібно мати не лише комп'ютерний клас, а й спеціальну організовану комп'ютеру навчальну програму, що містить такі особливості форми подання матеріалу як історичне відео -, аудіо - фрагмент, історичний документ, історичне моделювання тощо.

Історія як навчальний предмет залишає у свідомості кожного студента як правило згадку про грандіозні події минувшини: революції, битви, війни... Тому, коли студенти самостійно працюють над аналізом певних історичних досліджень, виробляють власну точку на подію це запам'ятовується свідоміше і саму історію уже сприймають як те, що було насправді, історія стає ближчою до них, практично спонукає доторкнутися до тієї чи іншої події, відчути і себе людиною, особистістю, громадянином.

Розділ ІІ (практично-методичний)

Педагогічне проектування – це попередня розробка основних деталей очікуваної діяльності студентів і педагогів. Педагогічне проектування – це функція будь-якого педагога: організаційна, гностична або комунікативна.

Мета педагогічного проектування полягає в тому, щоб створити передбачені варіанти діяльності та відповідні її результати. При цьому об’єктами педагогічного проектування можуть бути: педагогічні системи, педагогічний процес, педагогічні ситуації.

Для педагога головним є педагогічний процес, який становить створення варіантів діяльності, котра передбачає прогнозування її результатів.

Будь-яка педагогічна діяльність починається з мети. Метою може бути ідея, погляд, переконання, відповідно до яких будуються педагогічні системи, процеси або ситуації. За наслідками цього педагог створює модель своєї діяльності зі студентами, з урахуванням власного досвіду, здійснює вплив на студентів. Ця модель дозволяє прогнозувати педагогічний процес.

Наступний етап проектування – створення проекту. На цьому етапі відбувається робота із створеною моделлю, вона доводиться до рівня використання.

Третій етап проектування – це конструювання, що деталізує проект, конкретизуючи його та наближаючи до реальних умов дійсності. Конструювання навчальної та педагогічної діяльності – це методичне завдання.

Форми педагогічного проектування – це документи, в яких описується створення та дія педагогічних систем, процесів і ситуацій.

Концепція – одна з форм проектування, за допомогою якої здійснюється виклад основної точки зору, задум, теоретичні вихідні принципи побудови педагогічних систем або процесів.

Виокремимо принципи педагогічного проектування:

1. Головний принцип – принцип людських пріоритетів як принцип орієнтації на людину.

2. Принцип створення систем, які проектуються, процесів, ситуацій, що означає створення їх динамічними, гнучкими, здатними під час реалізації до змін, перебудови та ін.

Наведемо основні поняття проектного навчання:

Дидактична творчість – це діяльність в освіті з винаходу різних способів відбору та структурування навчального матеріалу, методів його передачі та засвоєння.

Технологічне проектування – це діяльність в педагогічній технології та проектуванні, в процесі якого здійснюється пошук і створення нових підсистем, педагогічних процесів, навчальних ситуацій, що сприятимуть результативності навчального процесу.

Організаційна творчість – це творчість в управлінні та організаційній діяльності зі створення нових способів планування, контролю, мобілізації ресурсів, зв’язку із середовищем, взаємодією в колективі.

Використання проектної технології, яка враховує вибір методичних прийомів, здатних виявити та розвинути хист, азарт кожного студента, врахувати його вдачу, здібності, схильність до тих наукових знань, які йому найбільш цікаві, роблять процес пізнання радісним, захопливим, тобто ефективним. Отже, якщо викладач творчо підійде до організації роботи за методом проектів – запропонує як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складе інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей, знайде потрібні слова, щоб підбадьорити студентів, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху, – то результатом стане краще розуміння історичної події, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей дітей [7].

1. Використання проектної технології при вивченні історії

В своїй педагогічній діяльності я завжди прагнула знайти якісь оптимальні ефективні засоби навчання. На мій погляд, метод проектів у вивченні історії може широко використовувати. Активно можна застосовувати його при вивченні окремих тем, наприклад, з історії культури певного періоду (цікаві дослідницько – творчі, рольові проекти), узагальнюючі уроки з різних тем. На мій погляд, особливо ефективно будувати дослідницько – пошукові, дослідницько – інформативні, дослідницько – творчі проекти з історії рідного краю, на фоні вивченої теми з історії України певного періоду. Можливий цікавий варіант дослідницько – інформаційного або дослідницько – творчого проекту з історії групи країн певного періоду., наприклад: з всесвітньої історії проект «Сучасний розвиток країн світу: тенденції ХХІ ст. поділяється на групи – регіони світу: «США, Канада,», «Країни Північної та Західної Європи», «Країни Центральної та Східної Європи», «Країни Азії», «Країни Африки», «Країни Латинської Америки». Мотивація цього проекту: бажання орієнтуватися в сучасному бурхливому світі, навчитися працювати з інформацією ЗМІ, Інтернету, узагальнювати свої знання, вміння публічно виступати і відстоювати свою позицію. Завершує цей проект наукова конференція, де йде презентація регіону і перспектив, тенденцій його розвитку з використанням ілюстрацій, мультимедійних засобів.

Принципи цього проекту:

- Добровільність участі у проекті;

- Свобода вибору матеріалів, засобу представлення;

- Самостійність в виборі ідей, рішень;

- Особистісно-діяльнісний підхід;

- Прагнення до конструктивності взаємопорозуміння

Не менш цікавими є ігрові та рольові проекти. Їх можна використовувати для всіх вікових категорій школярів, навіть для старшої школи, коли зростає важливість міжособистісних контактів, спілкування. Наприклад, рольовий проект уроку – суду з розглядом видатних постатей історії України ХХ ст.

Мета цього проекту: представлення публіці досвіду участі в вирішені проблеми проекту. При цьому автор проекту виступає в якійсь ролі (суддя, адвокат, прокурор, присяжні засідання, свідки).

Принципи проекту:

- Добровільність у виборі ролі (корекція з боку викладача);

- Реалізація особистісних потреб студента;

- Самостійність в роботі ( з необхідності допомога викладача в підборі літератури, аргументів) – повага до поглядів, ідей, підходів і діяльності учасників проекту;

- Партнерство і рівноправна співпраця дітей і дорослого.

Педагогічну цінність цього методу важко перецінити: радикально змінюється роль викладача: із всезнаючого, всевладного незаперечного диктатора – наставника він перетворюється на більш компетентного колегу, старшого партнера по пошуку і розробці проекту, в кваліфікованого експерта – консультанта, що дає поради, рекомендації тоді, коли його просять.

Попереду опиняється той викладач, хто вміє провокувати самостійну активність дітей, кидати виклик їх винахідливості і творчій фантазії.

В такій ролі викладачу виступати значно складніше, ніж «викладати» дітям попередньо розфасовані порції готових знань з підручника, методики.

Необхідно працювати над проектною культурою викладача і студента.

Під час розробки робочої програми викладач історії має виділити провідну тему або декілька тем, які буде винесено для проектування. Дуже зручно організовувати проектну діяльність в межах проведення тижня циклової комісії соціально-гуманітарного циклу, які сплановані завчасно. Тоді можна передбачити кількість часу, виділеного на проект, якої форми та структури він може бути, і, найголовніше, яку тему вибрати та з допомогою студентів адаптувати до їх соціальних потреб. Завдяки проектній діяльності тиждень буде цікавим, а також корисним і результативним як для викладача, так і для студентів. Дуже важливим є те, що проект передбачає конкретний результат. А ми знаємо, що результативність – це ще одна складова завдань сучасної освіти.

Дуже зручно за допомогою проектної діяльності вивчати місцеву краєзнавчу історію. Завдяки цьому було досліджено великий шмат історії рідного краю. Зокрема, дослідження тем «Наш край у 50-ті роки ХХ ст.», «Історія міста в назві вулиць», «Міфи та легенди нашого краю» було організоване шляхом проектування. Для цього мною були створені студентські групи, які займалися пошуком історичних даних, проведенням анкетування родичів, очевидців певних подій, створювали презентації, газети, публікації тощо. В рамках проектів були організовані екскурсії до музею історії міста Нова Каховка, відвідування інших краєзнавчих музеїв. Користь від цього важко переоцінити – і наочно, і теоретично, і практично студенти засвоїли певні віхи з історії рідного краю.

Роботу за проектною технологією необхідно організувати таким чином, щоб студенти навчалися: визначати основні та поточні (проміжні) цілі й завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні; здійснювати й аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказки); порівнювати отриманий результат з тим, що передбачається; об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) та результат проектування і, звичайно, набути достатнього, як для свого віку, рівня компетентності.

Проекти, що виконуються в межах навчального процесу на уроках історії, можна класифікувати за декількома ознаками.

За типом продукту, що є результатом проектної діяльності, їх можна поділити на:

• дослідницькі;

• творчі;

• інформаційні;

• технологічні;

• практико-орієнтовані.

Але нерідко вони можуть бути комбінованими та охоплювати кілька видів діяльності.

За тривалістю виконання проекти можна поділити на:

1) короткострокові (міні-проекти, що розраховані на термін від одного до декількох уроків);

2) середньострокові (звичайні проекти, що розраховані на термін від місяця до декількох місяців);

3) довгострокові (макро-проекти, що розраховані на термін від навчального півроку до року).

Скажімо, проект «Довженко і Нова Каховка» передбачав пошукову роботу у студентів у певній тематиці, тому проект був дослідницьким. Але створення презентацій та відеоролика свідчить про його творчий характер. В залежності від поставлених завдань студенти ділились на такі робочі групи: «дослідники», «культурологи», «аналітики». Група «Дослідників» розглядала біографію Олександра Довженка», «Культурологи» вивчали творчу діяльність митця, а «Аналітики» опрацьовували внесок Олександра Довженко у розбудову міста .

Під час використання методу проектів вирішується ціла низка завдань: розвиваються пізнавальні навички студентів, формуються вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо. У моїй діяльності дуже вдалою у цьому напрямку виявилась проектна діяльність, основною ціллю якої було проведення студентами наукової конференції, приуроченої 65-річчю з дня заснування міста Нова Каховка. Учасники самостійно знаходили відповідний матеріал, досліджували та систематизували його, а згодом оформили у реферати та презентації до них. Роль викладача при цьому зводилась до мінімуму – консультування та коригування.

Висновки

Виходячи з вимог, які пред'являються на сучасному етапі до якості та утримання викладання, цілком обґрунтовано застосування таких засобів та технологій навчання, які передбачають самостійну, дослідницьку роботу учнів. Саме такий характер носить метод проектної діяльності. Можна відзначити наступні актуальні переваги використання методу проектної діяльності в сучасній школі:

• значне збільшення самостійної роботи студенти,

• отримання навичок самостійного пошуку та обробки необхідної інформації.

• підвищення мотивації студентів у навчанні.

• активізація пізнавальних інтересів студентів.

• підвищення самооцінки студентів, які займаються виконанням проектної роботи.

• надання кожному можливості самореалізації.

• розвиток творчих здібностей студентів.

• залучення всіх студентів до колективних роздумів.

• -розвиток комунікативних навичок, уміння працювати в колективі.

• отримання навичок презентації себе і своєї роботи в різних формах: усній, письмовій, з використанням новітніх технологічних засобів.

Робота над проектом здійснюється в кілька етапів і зазвичай виходить за рамки навчальної діяльності на заняттях: вибір теми чи проблеми проекту; формування групи виконавців; розробка плану роботи над проектом, визначення строків; розподіл завдань серед студентів; виконання завдань, обговорення в групі результатів виконання кожного завдання; оформлення спільного результату; звіт за проектом; оцінка виконання проекту [9, с. 8]. Проектна діяльність є одним з найбільш перспективних напрямків у сучасній освіті з оволодіння оперативними знаннями в процесі соціалізації. Використовуючи проектну технологію у процесі навчання, відчутно змінюється креативність як студента, так і викладача, змінюється на краще ставлення студентів до викладача, виникає атмосфера особливих стосунків між дітьми та педагогом. Помічаються зміни у мотивації до основної діяльності, формується ціннісно-смислова сфера свідомості, читацька та ораторська культура, а набуті знання та уміння дітей переносяться в інші освітні галузі (захист проектів з історії, правознавства, позакласної роботи). Для досягнення мети дослідження у роботі було надано відповідь на поставлені завдання: - з'ясували ступінь вивченості питання в методичної та педагогічної літератури; - охарактеризовано метод проектів, як форму організації проектної діяльності; - описано методику організації проектної діяльності. Отже, основна ідея методу проектів полягає в тому, щоб перенести акцент з різного виду вправ на активну розумову діяльність студентів у ході спільної творчої роботи. Урок-проект формує вміння самостійної роботи. Головною особливістю уроку-проекту є доступність теми і можливість її варіювання. Таким чином, суть проектної технології – стимулювати інтерес студентів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань [12, c. 26]. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання. Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації дітей, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Студенти набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

Список використаних джерел

1. Абашина Н. С. Розвиток ключових життєвих компетенцій через метод проектів // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / Керівник авторського колективу – директор ліцею міжнародних відносин № 51 С.М. Шевцова. Науковий керівник і редактор – канд. істор. наук І. Г. Єрмаков. – К.: «Департамент», 2003. – С. 257-258.

2. Баханов К. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. Запоріжжя: «Просвіта», 2004. – С. 77-100.

3. Богосвятська А. І. Проектно-діяльнісна технологія навчання // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – №10. – С. 24-31.

4. Гусь І. М., Калмикова І. В. Метод проектів // Управління школою. – 2005. – №5. – С. 8-11.

5. Загуменнов Ю., Шелкович Л., Шварц Г. Особистісно зорієнтовані технології в освіті // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 10-24.

6. Іонова М. І. Потенціал методу проектів для розвитку творчої особистості [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.ioso.ru/distant/project/meth%20project/metod%20pro.htm.

7. Ісаєва Г. Метод проектів – ефективна технологія навчання // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 4-10.

8. Кубракова Н. Проектування самоосвітніх компетенцій // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 77-87.

9. Макрідіна Л.О. Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності // Початкова школа. – 1995. – № 7. – С. 26-30.

10. Мудров П. А. Как организовать работу школы по методу проектов // На путях к методу проектов: Сб. 4/Б. – М.: Гос. уч.-пед. изд., 1931. – С. 97-112. 11. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. Соч. в двух томах. Том 1 / С. Л. Рубинштейн. – М., 1989.

12. Сисоєва С. Особистісно зорієнтовані технології: метод проектів // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – С. 25-31.

Додаток№ 1

Етапи реалізації методу проектів

Етапи

Завдання

Діяльність студента

Діяльність викладача

1.

Підготовчо - мотиваційний

2.

Планування

3.

Вибір рішення

4.

Виконання

5.

Рефлексивний

6.

Захист

Визначення мети й завдань проекту, вибір робочої групи

Обговорення завдань проекту

Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети й завдань проекту.

Аналіз проблеми, визначення інформаційних джерел, розподіл обов’язків між учасниками проекту

Осмислення завдань, вибір джерел отримання інформації

Спостереження, консультації

Збирання інформації, її систематизація й узагальнення, уточнення плану діяльності

Робота з інформаційними джерелами

Спостереження, консультації

Робота над виконанням проекту, його оформлення

Виконання дослідження

Спостереження, консультації

Аналіз результатів виконання проекту

Участь у колективному самоаналізі проекту й самооцінці, у колективній оцінці результатів проекту

Спостереження, консультації

Підготовка доповіді, публічний захист проекту, оцінка

Захист проекту

Участь у колективному аналізі й оцінці результатів проекту

Додаток № 2

Типи проектів

За тривалістю виконання

коротко

термінові

Творчі

Як правило , не мають детально розробленої структури спільної діяльності учасників, вона тільки намічається й далі розвивається. Це може бути сценарій відеофільму, програма свята, репортаж тощо.

Результат: колективний колаж, вечір, свято, газета, фільм.

міжпредметний проект

середньої трива

лості

Рольо

ві проект

ти

Інформаційні проекти

Прикладні

У процесі виконання учасники виконують певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту.

Результат: конкурси, імітація соціальних чи ділових стосунків

Спрямовані на збір інформації про певний об’єкт, явище тощо.. Результат: реферат, стаття, доповідь, відеофільм

До яких належать укладання словника, збірника диктантів, проекту правопису тощо.

Результат: документ, програма, рекомендація, словник

Довготри

валі

(від місяця до кількох місяців)

За домінуючою діяльністю

За предметно – змістовою діяльністю

За характером контактів

За кількістю учасників

Вимагають чітко продуманої структури, визначення мети, актуальності, соціальної значущості, відповідних методів, у тому числі обробки результатів, передбачає аргументацію актуальності взятої теми, формулювання проблеми, дослідження, його предмета, об’єкта, визначення завдань дослідження тощо.

Результат: висування гіпотез, припущень, щодо вирішення проблеми

монопроект

внутрішні

особисті

Регіональ

ний

парні

міжнародні

групові

22