Разработка урока по технологии на тему "Бісерні писанки"

Материал на украинском языке. 

Мета: Ознайомити учнів з історією розвитку писанкарства, правилами виготовлення писанок. Ознайомити учнів з технологічними особливостями оздоблення пасхальних яєць бісером; навчити оздоблювати бісером пасхальні яйця; розвивати творчу уяву, естетичний смак; виховувати охайність, працелюбність, любов до народних традицій. 

Хiд уроку.

I. Організаційна частина.

II. Пояснювання матеріалу.

1. З історії розвитку писанкарства. Яйце – символ зародження життя на Землі, символ її родючості у багатьох народів світу. З давніх-давен люди вірили в можливість прикрашеної яєчної шкаралупи оберігати їх від можливих напастей.

Яйце, пофарбоване в яскравий колір, вважалося символом Сонця, пробудженням до нового життя і радості.

На Русі до пасхальних яєць відносилися з великою повагою, вважали його символом життя. Ним благословляли нареченого і наречену, дарували рідним і знайомим, опускали в воду для вмивання, щоб бути красивими та здоровими. Наші предки вірили, що пасхальне яйце, якщо кинути його у вогонь, може загасити пожежу.

Також в християнстві яйце стало знаком таємниці воскресіння. А червоний колір яйця нагадував про відродження людства ціною крові Ісуса Христа. Так, пофарбоване яйце називали крашанкою. Після того, як яйце святили в церкві, воно ставало святим подарунком. Його зберігали, як талісман, до наступної Паски.

Поступово на Русі стали розписувати яйця. В 18 столітті розпис яєць досягає свого розквіту. До того часу почали розписувати не лише справжні яйця, але й дерев’яні, зроблені із пап’є-маше, порцелянові, глиняні. Мініатюрні яєчка виготовляли із дорогоцінних металів, прикрашали їх різьбою, дорогоцінним камінням, обплітали бісером.

У 19 – на початку 20 століть широке розповсюдження отримало, особливо серед аристократів, колекціювання відомих пасхальних яєць відомої фірми „Фаберже”. Ювеліри цієї фірми виготовляли дорогоцінні пасхальні яйця для царського двору.

Обплітання бісером яйця є одним із самих важких бісерних виробів навіть тому, що бісерний узор повинен абсолютно точно лягти по сферичній поверхні, повторюючи форму тупого і гострого кінця яйця.

При цьому бісерна „рубашка” не повинна бути ні малою, ні тим паче великою і відставати від яйця. Крім цього, потрібно врахувати, що всі яйця різні за розумом та формою: від круглого до видовженого. Тому єдиного способу виконання не існує. Виконання кожного виробу носить індивідуальний характер.

III. Техніка виконання писанок.

Ми з вами у 6-7 класах вчилися виготовляти писанку за допомогою фарби та воску, а сьогодні навчимося виготовляти бісерні писанки.

Оригінальним і цінним подарунком рідним чи друзям на Великдень може бути пасхальне яйце, оздоблене бісером та намистинками.

Розповідь вчителя. Увазі дітей пропонується декілька способів оздоблення пасхальних яєць бісером.

Перший спосіб.

Згідно з першою технологією процес виготовлення таких яєць складається з двох етапів:

1) виготовлення центральної частини;

2) виготовлення денця та виготовлення вершечка.

Центральну частину – "пояс" нанизують вертикальними рядами (інструкційна карта 1 а, б, в), а вершечок і денце – горизонтальними.

Нанизування центральної частини. Треба взяти нитку з голками по обох кінцях. Початковий ряд виконують з парної кількості пар бісеринок (інструкційна карта 1а). Один кінець нитки заправляють і відривають. Далі наступні ряди виконують однією голкою (інструкційна карта 1б). Коли довжина "поясу" буде дорівнювати обхвату яйця, з'єднують останній і перший ряди (інструкційна карта 1в). Утворене кільце натягують на яйце, нитку закріплюють. Пояс повинен щільно облягати заготовку (інструкційна карта 1г).

Процес нанизування вершечка і денця нагадує стебловий шов у вишивці (інструкційна карта1д). Перший ряд виконується вздовж кромки пояса. Кожний наступний ряд коротший від попереднього. Зменшуючи кількість бісеринок (точка а інструкційна карта 1д), необхідно бути надзвичайно уважними, щоб не помилитися у візерунку. На інструкційній карті 2 подається схема для оздоблення яйця за першим способом.

Інструкційна карта 1. Нанизування центрального пояса, денця та вершечка.

Інструкційна карта 2. Приклад орнаменту для виконання бісерної писанки.

Другий спосіб.

Згідно з другою технологією для нанизування потрібно виготовити заготовку. Якщо за основу використовувати порожню шкаралупу, то стрічка заховує отвори на ній. Беруть 40 – 50 см стрічки завширшки 20 мм. Зрізи стрічки обробляють клеєм ПВА, щоб вони не торочились. Стрічку призбирують посередині поперечним швом і приклеюють до денця. Кінцями стрічки обгортають заготовку і зав'язують бант на вершечку, а потім приклеюють його (інструкційна карта 2а). Якщо заготовка дерев'яна і має наскрізний отвір, то для надійнішого з'єднання стрічки під заготовкою зшивають її через отвір за допомогою довгої голки (інструкційна карта 2б).

Для нанизування бісерної сітки потрібно 7 г золотистого бісеру, 2 г зеленого, 1 г зелених намистинок діаметром 3,5 мм, 10 штук зелених намистинок діаметром 6,0 мм, 5 штук – діаметром 8 мм.

Для початку роботи на кінці нитки закріплюють золоту бісеринку і силяють далі по схемі (інструкційна карта 3а). Добирають низку по схемі (інструкційна карта 3б). Довжина низки повинна бути приблизно 9 см.

Наступні ряди силяють за схемою (інструкційна карта 3в). Коли буде виконано 29 рядів, то останній і перший ряди сітки з'єднують.

Щоб закріпити денце бісерної сітки, нитку протягують декілька разів через кільце із зелених бісеринок (лінія а на інструкційній карті 3г). У бісерну сітку опускають денцем вниз заготовку з бантиком. Послідовно протягують нитку через крайні бісеринки усіх "хвостиків", на верхнім краї стінки (лінія б на інструкційній карті 3г), збирають їх навколо банта і закріплюють нитку.

Прикрашають сітку підвісками, виконаними за схемою, поданою на інструкційній карті 4а. На схемі (інструкційна карта 4б) зображено схему розміщення підвісок по всій сітці.

У процесі розповіді учитель звертає увагу учнів на способи початку роботи і способи закріплення ниток, нагадує правила безпеки праці при роботі з голками, ножицями.

Весь материал - в документе.

10

ТЕМА. "Бісерні писанки".

МЕТА. Ознайомити учнів з історією розвитку писанкарства, правилами виготовлення писанок. Ознайомити учнів з технологічними особливостями оздоблення пасхальних яєць бісером; навчити оздоблювати бісером пасхальні яйця; розвивати творчу уяву, естетичний смак; виховувати охайність, працелюбність, любов до народних традицій.

Обладнання. Зразки писанок, фотографії писанок, інструкційні карти, пасхальні яйця, оздоблені бісером, додаткова література з бісероплетіння, яйця, бісер, намистинки, голки, стрічки, клей ПВА, нитки, ножиці.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань, практична робота.

ХІД УРОКУ.

I. Організаційна частина.

II. Пояснювання матеріалу.

1. З історії розвитку писанкарства. Яйце – символ зародження життя на Землі, символ її родючості у багатьох народів світу. З давніх-давен люди вірили в можливість прикрашеної яєчної шкаралупи оберігати їх від можливих напастей.

Яйце, пофарбоване в яскравий колір, вважалося символом Сонця, пробудженням до нового життя і радості.

На Русі до пасхальних яєць відносилися з великою повагою, вважали його символом життя. Ним благословляли нареченого і наречену, дарували рідним і знайомим, опускали в воду для вмивання, щоб бути красивими та здоровими. Наші предки вірили, що пасхальне яйце, якщо кинути його у вогонь, може загасити пожежу.

Також в християнстві яйце стало знаком таємниці воскресіння. А червоний колір яйця нагадував про відродження людства ціною крові Ісуса Христа. Так, пофарбоване яйце називали крашанкою. Після того, як яйце святили в церкві, воно ставало святим подарунком. Його зберігали, як талісман, до наступної Паски.

Поступово на Русі стали розписувати яйця. В 18 столітті розпис яєць досягає свого розквіту. До того часу почали розписувати не лише справжні яйця, але й дерев’яні, зроблені із пап’є-маше, порцелянові, глиняні. Мініатюрні яєчка виготовляли із дорогоцінних металів, прикрашали їх різьбою, дорогоцінним камінням, обплітали бісером.

У 19 – на початку 20 століть широке розповсюдження отримало, особливо серед аристократів, колекціювання відомих пасхальних яєць відомої фірми „Фаберже”. Ювеліри цієї фірми виготовляли дорогоцінні пасхальні яйця для царського двору.

Обплітання бісером яйця є одним із самих важких бісерних виробів навіть тому, що бісерний узор повинен абсолютно точно лягти по сферичній поверхні, повторюючи форму тупого і гострого кінця яйця.

При цьому бісерна „рубашка” не повинна бути ні малою, ні тим паче великою і відставати від яйця. Крім цього, потрібно врахувати, що всі яйця різні за розумом та формою: від круглого до видовженого. Тому єдиного способу виконання не існує. Виконання кожного виробу носить індивідуальний характер.

III. Техніка виконання писанок.

Ми з вами у 6 - 7 класах вчилися виготовляти писанку за допомогою фарби та воску, а сьогодні навчимося виготовляти бісерні писанки.

Оригінальним і цінним подарунком рідним чи друзям на Великдень може бути пасхальне яйце, оздоблене бісером та намистинками.

Розповідь вчителя. Увазі дітей пропонується декілька способів оздоблення пасхальних яєць бісером.

Перший спосіб

Згідно з першою технологією процес виготовлення таких яєць складається з двох етапів:

1) виготовлення центральної частини;

2) виготовлення денця та виготовлення вершечка.

Центральну частину – "пояс" нанизують вертикальними рядами (інструкційна карта 1 а, б, в), а вершечок і денце – горизонтальними.

Нанизування центральної частини. Треба взяти нитку з голками по обох кінцях. Початковий ряд виконують з парної кількості пар бісеринок (інструкційна карта 1а). Один кінець нитки заправляють і відривають. Далі наступні ряди виконують однією голкою (інструкційна карта 1б). Коли довжина "поясу" буде дорівнювати обхвату яйця, з'єднують останній і перший ряди (інструкційна карта 1в). Утворене кільце натягують на яйце, нитку закріплюють. Пояс повинен щільно облягати заготовку (інструкційна карта 1г).

Процес нанизування вершечка і денця нагадує стебловий шов у вишивці (інструкційна карта1д). Перший ряд виконується вздовж кромки пояса. Кожний наступний ряд коротший від попереднього. Зменшуючи кількість бісеринок (точка а інструкційна карта 1д), необхідно бути надзвичайно уважними, щоб не помилитися у візерунку. На інструкційній карті 2 подається схема для оздоблення яйця за першим способом.

Інструкційна карта 1. Нанизування центрального пояса, денця та вершечка

Інструкційна карта 2. Приклад орнаменту для виконання бісерної писанки

Другий спосіб

Згідно з другою технологією для нанизування потрібно виготовити заготовку. Якщо за основу використовувати порожню шкаралупу, то стрічка заховує отвори на ній. Беруть 40 – 50 см стрічки завширшки 20 мм. Зрізи стрічки обробляють клеєм ПВА, щоб вони не торочились. Стрічку призбирують посередині поперечним швом і приклеюють до денця. Кінцями стрічки обгортають заготовку і зав'язують бант на вершечку, а потім приклеюють його (інструкційна карта 2а). Якщо заготовка дерев'яна і має наскрізний отвір, то для надійнішого з'єднання стрічки під заготовкою зшивають її через отвір за допомогою довгої голки (інструкційна карта 2б).

Для нанизування бісерної сітки потрібно 7 г золотистого бісеру, 2 г зеленого, 1 г зелених намистинок діаметром 3,5 мм, 10 штук зелених намистинок діаметром 6,0 мм, 5 штук – діаметром 8 мм.

Для початку роботи на кінці нитки закріплюють золоту бісеринку і силяють далі по схемі (інструкційна карта 3а). Добирають низку по схемі (інструкційна карта 3б). Довжина низки повинна бути приблизно 9 см.

Наступні ряди силяють за схемою (інструкційна карта 3в). Коли буде виконано 29 рядів, то останній і перший ряди сітки з'єднують.

Щоб закріпити денце бісерної сітки, нитку протягують декілька разів через кільце із зелених бісеринок (лінія а на інструкційній карті 3г). У бісерну сітку опускають денцем вниз заготовку з бантиком. Послідовно протягують нитку через крайні бісеринки усіх "хвостиків", на верхнім краї стінки (лінія б на інструкційній карті 3г), збирають їх навколо банта і закріплюють нитку.

Прикрашають сітку підвісками, виконаними за схемою, поданою на інструкційній карті 4а. На схемі (інструкційна карта 4б) зображено схему розміщення підвісок по всій сітці.

У процесі розповіді учитель звертає увагу учнів на способи початку роботи і способи закріплення ниток, нагадує правила безпеки праці при роботі з голками, ножицями.

Інструкційна карта 3. Виготовлення основи для бісерної писанки

А

Клей

Б

Інструкційна карта 4. Технологія виконання сітки для бісерної писанки

Інструкційна карта 5. Способи оздоблення бісерної сітки

Третій спосіб

На першому етапі роботи виготовимо шість бісерних ланцюжків, сплетених технікою „полоски” з попарно розташованих бісеринок. Довжина кожної полоски повина дорівнювати відстані між кінцями яйця. Різнокольорові бісеринки полосок розташовуються в залежності з орнаментом. Вив’язавши необхідну кількість рядів, закріплюємо нитку і нанизуємо послідовно усі шість ланцюжків на нитку, пропущену через крайні пари бісеринок зверху і знизу полоски. зв’язуємо кінці нитки у кільце (мал.. 1).

Наступне обплітання яйця виконують безпосередньо на дерев’яній заготовці. Надівши зкріплені між собою полоски на яйце. При цьому ланцюжки повинні як можна щільніше прилягати до неї. Для того, щоб бісерна заготовка не зміщувалася і не ковзалася треба ввіткнути в кінці яйця по булавці так, щоб кожна з них була у середині бісерного круга, які виникли із крайніх бісеринок полосок.

Далі починаємо плетіння яйця бісером. Закріпивши довгу нитку в один із ланцюжків, пропустивши голку через пару бісеринок передостаннього ряду наберемо на нитку одну бісеринку і продінемо голку через пару бісеринок сусідньої полоски. Так само розмістимо бісеринки в проміжку між останніми ланцюжками. Обійшовши коло, нитка повертається до першої полоски і повторно проходить через отвори пари бісеринок. Для виконання другого ряду пропускаємо голку через наступну ланку ланцюжка, набираємо на голку пару бісеринок і продовжуємо низання ряду. Таким чином, набраний бісер лягає рядами, причому напрям нитки у кожному ряду міняється у протилежний бік (мал.. 2).

Основні труднощі даного виду плетіння – розрахунок кількості бісеринок кожного ряду. Постійно доводиться розраховувати кількість і розположення бісерних зерен, одночасно добиваючись їх щільного прилягання до заготовки і відповідності до узору.

Мал..1. Виготовлення і монтаж шести „полосок”

Мал..2. З’єднання „полосок” рядами бісеру

VI. Практична робота

Учні готують до роботи інструменти та матеріали, чергові роздають інструкційні карти.

Наголошується на дотримання правил безпеки праці.

Учні приступають до виконання практичної роботи, керуючись інструкційними картами 1 – 5. Вчитель допомагає, контролює, окремо приділяє увагу учням, що працюють лівою рукою.

V. Підсумок заняття

Аналізуються виконані роботи. Учням пропонується зробити самооцінювання. Виставляються оцінки. Прибирання робочих місць.