Проект "Здоров'я набереться хай душа, напившись із духовної криниці"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації

Відділ освіти Першотравневої районної державної адміністрації

Мелекінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Дослідницька робота на тему:

«Здоров’я набереться хай душа,

Напившись із духовної криниці!»

у рамках проекту

«Вчимося бути здоровими»

Виконав:

Кулагін Віталій

ученик 10 класу

Науковий керівник:

Ніколаєва Олена Вікторівна

с. Мелекіне, 2016

Актуальність. Здоров’я дітей – основа розвитку держави. Питання здоров’я населення України в даний час трансформувалися у проблему, яка загрожує національній безпеці держави. Тому в даний час заклик: "Щоб вижити, світ повинен встановити здоровий спосіб життя!" – став напрочуд актуальним. Покращити таке становище, на мою думку, можна через застосування нового підходу до формування здорового способу життя, який би ґрунтувався на сучасному підході до збереження здоров'я, тобто враховували б всі його аспекти. Важливо також, щоб вони опиралися на активізацію участі в даному процесі нас, учнівства. Мова йде про те, щоб не дорослі ініціювали таку роботу, а самі діти та молодь. Щоб наша нація була сильною та здоровою, доцільно вдатися до вивіреного віками універсального за сутністю способу – відродження національних традицій, практикуючи його якомога ширше для пропаганди здорового способу життя серед сучасної молоді.

Мета проекту: порівняти сучасний стан здоров’я молоді східних та західних регіонів України, довести важливість вивчення і дотримання українських звичаїв і традицій з метою впливу на особу та формування свідомого ставлення у індивідуума до власного здоров’я, способу життя.

Мене надихнуло на роздуми те, що на зимових канікулах я тиждень провів у Тернопільській області в селі Старий Скалат Підволочинівського району у родині Гайдамаха (екскурсія до Тернополю за підтримкою народного депутата від нашого округу).

Я

Мал. 1. Село Старий Скалат

зміг побачити вшанування звичаїв українського народу зсередини, брати участь у такому обряді як колядування, мандрувати місцевими святинями (Почаївська лавра). Мене зацікавило те, що люди у тому краї більш веселі, ведуть активний спосіб життя, відповідно здоровіші. Завдяки цій подорожі я вирішив у своєму проекті дослідити вплив української культури на стан здоров’я підлітків, порівняти фізичний стан дітей Тернопільщини та нашого краю.

Завдання проекту:

1. Проаналізувати літературні та електронні видання щодо визначення поняття «здоров’я», «здоровий спосіб життя».

2. Дослідити стан здоров’я підлітків (на прикладі учнів Мелекінської школи Першотравневого району Донецької області та Стараскалатської шкіл Підволочинівського району Тернопільської області ).

3. Дослідити вплив української культури (обрядові дійства, свята, образотворче мистецтво, народна пісня, ведення домашнього господарства) на стан здоров’я підлітка.

4. Залучити учнівство до участі в культурно-мистецьких дозвільних заходах, спрямованих на формування у свідомості молоді притаманних українському народу моральних цінностей, які впливають на здоров’я людини.

Сучасна наука розглядає здоров'я особистості як складний феномен глобального значення, котрий містить філософський, соціальний, економічний, біологічний, медичний аспекти і виступає як індивідуальна й суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем, яке, у свою чергу, постійно змінюється. Тобто, за сучасними уявленнями, уже не розглядається як суто медична проблема. Більше того, вважається, що комплекс медичних аспектів становить лише малу частину феномена здоров'я. 

Здоров'я – поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, але й високий рівень пристосування, благополуччя, комфортне психологічне самопочуття, толерантні соціальні відносини. На сучасному етапі виділяють такі складові здоров'я людини: духовне, соціальне, психологічне, інтелектуальне, емоційне, фізичне й особисте. Всі аспекти здоров'я людини однаково важливі й розглядаються у взаємозв'язку.Фізичне здоров'я людини – це такий стан організму, коли показники основних систем перебувають в межах фізіологічної норми і адекватно змінюються під час взаємодії людини з довкіллям. 

Інтелектуальне здоров'я охоплює норму структурно-функціонального базису інтелекту, який виявляється в нормальному рішенні різноманітних завдань вербально-логічної та логічно-алгоритмічної взаємодії з оточуючим середовищем. 

Емоційне здоров'я – це уміння управляти своїми переживаннями, а психічне здоров'я визначається за показниками ставлення до себе, друзів і до потреб життя. 

Соціальне здоров'я – повага до духовних цінностей своєї сім'ї, свого народу, всього людства. 

Здоров'я особистості – це самовдосконалення і саморозвиток, самооцінка і свобода, здатність бути особистістю. 

Потім я вирішив дослідити рівень захворюваності у західних і східних регіонах України, безпосередньо розглянути рівень захворюваності учнів Мелекінської та Стараскалатської шкіл. Вивчивши дослідження українських вчених, проаналізувавши дані, надані медичними сестрами цих шкіл ми отримали наступні результати.

За отриманими підсумками жоден з регіонів України не був віднесений до групи з найкращим за станом здоров’я населення. До групи регіонів з стану здоров’я населення кращим за середній увійшли: Волинська (0,6949), Чернівецька (0,6878), Рівненська (0,6770), Тернопільська (0,6737), Івано-Франківська (0,6702), Закарпатська (0,6607), Львівська (0,6427) області та м. Київ (0,6609).

У групу регіонів, інтегральна оцінка здоров’я населення яких є середньою віднесені: АР Крим (0,5824), Сумська (0,5618), Запорізька (0,5553), Харківська (0,5040). До цієї ж групи віднесені Полтавська (0,4961), Житомирська (0,4906), Київська (0,4892), Одеська (0,4761), Вінницька (0,4758), Херсонська (0,4668), Хмельницька (0,4640), Миколаївська (0,4374), Черкаська (0,4366), Дніпропетровська (0,4223) та Луганська (0,4208) області та м. Севастополь (0,4732). В більшості регіонів відмічаються позитивні зміни інтегральної оцінки стану здоров’я населення, крім м. Севастополь, Херсонської, Сумської, Миколаївської та Київської областей, в яких навпаки відслідковуються негативні її тенденції.

Мал.2. Розподіл регіонів України за інтегральною оцінкою стану здоров’я населення

До адміністративних територій із станом здоров’я населення нижче середнього були віднесені: Кіровоградська (0,4086), Донецька (0,3681), Чернігівська (0,3442) області, індикатори стану здоров’я цих територій є стабільно найнижчими. Подібна оцінка проводиться щорічно та щоквартально за визначеними оперативними показниками, інформація надходить з регіонів України, а отримані в результаті застосування методики результати подаються щоквартально до КМУ.

Отже, з дослідження бачимо, що наша Донецька область знаходиться на найнижчих позиціях. Невже, такий же результат отримаємо і при порівнянні рівня захворюваності учнів шкіл? Отримавши результати від медичних працівників двох шкіл, одержали наступні результати.

Мал. 3. Кількість хворих учнів по місяцям за 2015 рік по Мелекінській ЗОШ І-ІІІ ступенів

Мал. 4. Кількість хворих учнів по місяцям за 2015 рік по Стараскалатській ЗОШ І-ІІІ ступенів

Якщо розглядати групи, отримані при проходженні медичного огляду, то там також наочно видно, що більш здорові діти живуть на Тернопільщині. Чому так виходить? Чого нам не вистачає? Як побудувати своє життя так, щоб я і мої друзі були здоровішими та щасливішими. Довго розмірковуючи, спілкуючись з тепер вже моїми друзями з Тернопільщині, я зрозумів для себе треба любити свій край, свою культуру, свою мову та звичаї. Треба розвиватися духовно, мати обов’язково у серці віру. Духовне здоров’я відповідає за життєву мету та вміння знаходити гармонію у собі. Воно допомагає людині пізнати своє місце у світі та краще чути свій внутрішній голос. Перебуваючи у гостях, мене вразило, наскільки цей регіон України релігійний. Кожна неділя - велике свято, обов’язково похід у церкву. Кожний обід, вечеря з обов’язковою молитвою (для себе відмітив, що їжа смакує інакше після молитви). На Тернопільщині є велика кількість православних церков, греко-католицьких та римо-католицьких костелів.

Мал. 5. Святині Тернопільщини

Також у місті Почаєві знаходиться одна з найвідоміших в Україні лавр – Почаївська. Доведено, що молитва оздоровлює навіть не дуже віруючу людину. Науковці, релігієзнавці, медики всього світу вже кілька років поспіль наводять факти, що підтверджують оздоровчу силу молитви й віри в Бога. Згідно з новими даними, котрі надали норвезькі вчені з Університету науки й техніки, існує чіткий зв'язок між часом, проведеним у храмі та регуляцією показників артеріального тиску. Коли людина заходить до храму, потрапляє в атмосферу спокою, благодаті. У неї покращуються показники тиску, регулюється гормональний фон, знижуються показники адреналіну. Можу вас запевнити: молитва оздоровлює! Як вважають вчені, стовбурові клітини під час молитви починають виділятися у великій кількості. Вони здатні перетворюватися на клітини для інших органів, наприклад, для м'язів серця, печінки, нирки. Тобто молитва може сприяти більш інтенсивному оновленню організму. Органи починають відновлюватися у своїй структурі. Отже, молитва позитивним чином впливає на імунно-компетентні клітини, завдяки чому людина може швидше оздоровитися.

Я почав розбиратися далі і зрозумів певну істину – моє духовне збагачення, фізичне і психічне здоров’я безпосередньо пов’язане зі звичаями і традиціями нашої Батьківщини. Своєрідна культура українського народу тисячоліттями плекала традиції, які несли здоров’я, зберігали рідну землю, допомагали  людям в роботі, ратних перемогах. Обрядові дійства, свята, образотворче мистецтво, народна пісня, ведення домашнього господарства – все життя наших предків, яке ми знаємо за переказами, було спрямоване на виживання українського народу, пошук засобів поліпшення здоров’я. Від того, які у людини віра та світогляд, хата, світлиця, їжа, напої, великою мірою залежить добробут родини. Зараз годиться повернутись до надійних природних засобів, якими користувався наш народ з часів Трипільської культури для пильнування здоров’я, саме час відновити в сім’ях повагу до надбань предків. Не слід забувати про поважне ставлення до літніх людей, які в наш час опинились в найбільш тяжкому становищі, всіляко підтримувати їх, допомагати в усьому.

Сонячні язичницькі свята Коляди, Калити, Колодія, Зелені Свята, свято Івана Купайла наповнювали життя радістю, налагоджували на оптимістичний настрій, поклоніння Сонцю, землі, господарям та господиням, примирення між людьми. Таке, з сучасної точки зору, психологічне розвантаження усуває головні причини захворювань. Прадавні свята календарно-обрядового кола несуть у собі світогляд народу, його філософію, поетичне бачення світу і втілення свята у надзвичайно цікаве лицедійство, яке викликає оптимізм, чудовий настрій, жадобу до життя, праці. Спрямування свят завжди доброзичливе, оптимістичне. Дійства славлять могутні сили природи, світове буття, бадьорість, щирість, молоду спритність, кмітливість, високі чесноти. Вони зміцнюють нервову систему і вселяють творчі сили. Справжнє захоплення та радість – ознака доброго здоров’я, гармонії духовних та фізичних сил.

Мал. 6. Святкування Різдва Христового у Старому Скалаті

Про глибокі знання українського народу душі дитини, виняткове вміння раціонально підходити до неї, враховуючи її вікові та статеві особливості, індивідуальні риси характеру свідчить навіть низка синонімів із найрізноманітнішими смисловими відтінками до основного слова. Наприклад: ростити – колихати, няньчити, ніжити, виховувати, годувати, плекати, леліяти, опікуватися, клопотатися тощо.

А чого варта українська пісня, українські музичні інструменти. Вони зцілять душу та загартують тіло. Пісня та український спів – наша національна цінність. «Такої пісенності, яка була в Україні, не мала жодна країна світу. В українському співі виявляється глибока душевність і висока духовність народу, пов’язана з прадавньою культурною традицією. Живий чистий звук є одним із основ життя людини і потреба музики та пісні завжди залишається актуальною». Народна пісня славить здоров’я та його складники: чистоту тіла і помислів, чистоту побуту, навколишнього середовища, збереження природи, чистоту рідної мови від лихослів’я тощо. «Роса плаче без голосу, журба січе русу косу» (народна пісня); «Повій, вітройку, повій, то нам буде здоровій» (обжинкова з Волині); «Я висока, як та сосна, я при своїй мамі росла» (веснянка); «Постарили, брате, мене чужі хати, чужа роботонька та зла недоленька» (сімейно-побутова). Здоров’я бажають при зустрічі і прощанні, у взаємних привітаннях. Важливе значення для виховання та здоров’я мали колискова пісня, уміння правильно дихати, а також купання, ігри, загартування, фізична праця. (Як дитина бігає і грається, так їй здоров’я усміхається).
Вплив на здоров’я людини мають українські народні інструменти: бандура, дримба, трембіта. Саме знаходячись у гостях, я вперше почув гуцульську дримбу, відчув її ц

Мал. 7. Звуки трембіти проникають у душу

ілющі властивості, вона наповнює тіло позитивною вібрацією. Цей інструмент – загадка. Чого лиш варта таємниця його походження! Під різними іменами дримбу можна знайти чи не в усіх куточках світу, на різних континентах, у магічних практиках народів, між якими, здавалося б, нічого спільного немає. В багатьох країнах на інструменті – дерев’яному, металевому, кістяному – грали і шамани, і звичайні люди. Нині дримбу (вона ж – варган, хомус і т.п.) вивчають науковці й використовують у лікуванні хворих на бронхіальну астму, з порушенням мовлення, із затриманням психічного та фізичного розвитку, серцево-судинним, шлунково-кишковим недугами, у стані стресу.

Здавна бандуру називали Божим інструментом, а кобзарів – Божими людьми. Слухаючи ніжні мелодії кобзи, бандури, ми всі стаємо добрішими, душі наші тоді випромінюють щедрість, тепло, світло. Дух наш стає істинно здоровим.

Святкові страви та напої готувались не просто  як харчі. Їх наділяли цілющими властивостями, частувались, усвідомлюючи силу захисту від негод. Правильне харчування оберігає людину від хвороб. Наші предки теж дуже старанно підбирали продукти, щоб бути здоровими. Найпоширенішими стравами в Україні були ті, до яких входили рослинні складники. Ось як колоритно описує побут українців Іван Котляревський в поемі «Енеїда»:

Їли різнії потрави…

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу…

Вбирали січену капусту,

Шатковану і огірки,

Хрін з квасом, редьку, буряки;

Рябка, тетерю, саламаху…

З

Мал. 8. Смаколики українців

начне місце в харчуванні займали різні каші. Наприклад, саламаха – страва з гречаного борошна і пшона, путря – ячмінна кутя із солодким квасом. Каші становили більшу частину харчування. Вони готувалися з гречки, ячменю, вівса, кукурудзи, проса. Найулюбленіші – овочеві страви: борщ, капусняк, печений гарбуз, огірки, часник, хрін. Наші предки готували різноманітні страви з картоплі: деруни, оладки. М’ясні страви були рідкістю. Споживали лише сало. Молочні страви вживали частіше. У західних регіонах більш традиційної є і їжа. У цьому я також переконався особисто. Мене частували смачнючим борщем, дерунами зі сметаною, варениками, узваром і ще багото чим, за що я дуже вдячний.

Багато уваги приділяється зараз подоланню в суспільстві алкоголізму та наркоманії. Слід пам’ятати, що ніколи українці не спивались, хоча традиції вживання алкогольних напоїв мають глибокі. Пісні і перекази зберігають пам’ять про те, що українці пили не просто спиртне, а мед-горілочку, калганівку, вишнівку. Пили їх тільки дорослі на святах, на поминках, при закінченні тяжких польових робіт. Рецепти цілющіх алкогольних напоїв на травах, фруктових соках і обов’язково медах реконструював в своїх трудах відомий український лікар-травознай Євген Товстуха і вже сорок років успішно використовує їх в комплексному лікуванні різних недуг.

Вершиною українських оздоровчих систем став культ фізичної досконалості глибоко релігійних запорозьких козаків. Гармонійне поєднання високої моралі і фізичної досконалості, яке традиційне ще з прадавніх часів, створило справжніх лицарів, еліту і гордість українського народу. Запорозькі козаки ніколи не обирали старшинами фізично недосконалих людей і свій вільний час практично присвячували виконанню фізичних вправ (різні змагання, тренування з шаблями тощо). Про український народний танець запорозького козацтва гопак я чув давно, бачив виступи по телебаченню, але, якщо чесно, навіть не уявляв, що на теренах Тернопільщини вчать гопака, більше того — бойового гопака. Бойовий гопак на сьогодні — це струнка система послідовного тілесного, розумового та духовного самовдосконалення — від е

Мал. 9.Український гопак

лементарного самозахисту до вершин бойової майстерності. Гопак виник як бойова система. Останніми ним володіли запорозькі козаки. А як позитивно, це вливає на здоров’я людини, я думаю навіть пояснювати не треба. Ну скажіть, будь ласка, чого такому не вчать у нас на Доннеччині?

Не можна не згадати і писанки та мальованки, рушники та вишиванки, котрі здавна роблять українці. У цій справі важлива кожна деталь: кольори, візерунки, техніка розпису, орнаменти розпису. Кожний із кольорів і візерунків символізує щось своє: щастя, здоров’я, удачу… Вишивання – це взагалі дуже цікавий і корисний вид декаративно-прикладного мистецтва. Під час вишивання відбувається національне самоусвідомлення молоді, формування етнофору, саморозкриття людини, її розвитку, набуття психічного здоров’я, позитивних емоцій, гармонізації особистості. Після перебування у гостях – вирішив, куплю собі вишиванку, обов’язково і в найближчий час.

Щоб у учнів нашої школи сформувалося уявлення про вплив моральних національних цінностей на здоров’я людини, ми організовуємо різні заходи, котрі сприяють формуванню у їх свідомості потягу до українських традицій. Я є головою шкільної учнівської громади. Наш учнівський уряд сприяє залученню учнів до участі в культурно мистецьких дозвільних заходах. У школі проводяться різні свята, які присвячені пропоганді здорового способу життя. Ці заходи відносяться до всіх п’яти видів здоров’я. У аспекті відродження традицій української народної фізичної культури, їх трансформації в умови сьогодення особливого значення набувають такі свята, як “Козацькі забави”, “Свята козацької слави”. Не менш важливе місце в адекватному відродженні традицій української народної фізичної культури посідають релігійні свята, важливим чинником яких є не лише народні рухливі ігри, забави та розваги, а й цілий комплекс обрядовості, який спирається на духовне начало кожного. Ми прийняли участь у святах «Святий Миколай у гості завітав», «Різдвяні вечорниці», Масляна.

Мал. 10. Шкільні свята

Все це впливає на розвиток усіх аспектів здоров’я учнів нашої школи. Збереження здоров’я – це збереження життя особистості, роду, родини, народу на Землі і головною умовою фізичного здоров’я є знання і виконання законів єдності, духовності і любові як найвищої лікувальної сили. І саме українська мова, народна пісня з її первинною чистотою, звичай, традиція і надбання моральних та культурних цінностей можуть захистити Україну від всіх бід.

Хотілося б завершити моє дослідження молитвою від імені українських дітей, тому що на все у цьому світі Божа ласка.

Молитва. Пресвятая Матір Божа! Діво Маріє! Захиснице й покровителько усього живого, що є на землі.

Ми, українські діти, звертаємося до Тебе з проханням умолити сина Твого єдинородного, Бога нашого Ісуса Христа ниспослати нам Божу благодать на любов, терпіння і взаєморозуміння, а найбільше на міцну віру в духовне оздоровлення роду нашого українського, на вміння любити і цінувати життя і людину.

Пресвятая Матір Божа, почуй нас, дітей своїх, і принеси молитву нашу Сину Твоєму і Богу нашому.

Да врятуються тобою душі наші.

Амінь.

Бажаю всім міцного здоров’я, миру у душах і на землі!

Список використаних джерел

1. Богуш А. М. Українське народознавство в дошкільному закладі : [2-е вид.,перероб і допов.] / Богуш А. М., Лисенко Н. В. – К. : Вища школа, 2002. – 407 с.

2. Бородайкевич Г. Народні традиції здорового способу життя / Г. Бородайкевич // Початкова школа. – 2008. – № 5. – С. 28–33.

3. Ващенко Г. Твори. Праці з педагогіки та психології / Г. Ващенко. – К.: Школяр – Фада ЛТД, 2000. – 416 с.

4. Весельський В.А. Моніторингова оцінка здоров’я дитячого населення та заходи щодо його збереження / В.А. Весельський, Н.В. Медведовська, Т.К. Кульчицька, І.М. Матвієнко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. – 2006. – №2. – С. 5 –10.

5. Медведовська Н.В. Методичні основи побудови узагальнюючого статистичного показника / Н.В. Медведовська // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2002. – №3. – С. 31–34.

6. Медведовська Н.В. Стан здоров’я підлітків та особливості їхнього способу життя / Н.В. Медведовська, С.Д. Пономаренко, Т.К. Кульчицька, О.В. Олексієнко // «Україна: Здоров’я нації» – 2007. – №3–4. – С. 27–31.

7. Пономаренко В.М. Тенденції змін основних показників розвитку охорони здоров’я України / В.М. Пономаренко, Н.В. Медведовська, І.І. Волинкін, Г.В. Курчатов // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. –2005. – №4. – С. 5–12.

8. Приступа Є.Н. Традиції української національної фізичної культури / Є.Н. Приступа, В.С. Пилат. – Львів: Троян, 1991. – 275 с.

9. Слабкий Г.О. Регіональні особливості стану здоров’я населення України (за період 2005-2009 рр.) / Г.О. Слабкий, Н.В. Медведовська // К., 2010. – 174 с.

10. Уваренко А.Р. Чи довго ще будемо нехтувати профілактикою? / А.Р. Уваренко, Ф.П. Ринда, Н.В. Медведовська, Г.М. Жуков // Охорона здоров’я України. – 2003. – №3 (10). – С. 29-34.

11. Хунов Ю.А. Стан здоров’я населення Луганської області та шляхи його покращення / Ю.А. Хунов, Н.В. Медведовська // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2001. – Т.2. – №4. – С. 18-19

12. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків / Д.І. Яворницький. – Львів: Світ, 1990. – 289 с.

13. http://www.hopak.org.ua.

14. http://www.hopak.km.ua.