Інтегрований урок з математики та історії україни «українське козацтво у битвах і походах. додавання та віднімання десяткових дробів»

КЗ «Гімназія зі структурним підрозділом початкової школи № 44 Маріупольської міської ради Донецької області»

ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК З МАТЕМАТИКИ ТА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

«УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО У БИТВАХ І ПОХОДАХ. ДОДАВАННЯ ТА ВІДНІМАННЯ ДЕСЯТКОВИХ ДРОБІВ»

Розробила:

вчитель математики

вища кваліфікаційна категорія

Тенякова В.В.

вчитель історії

перша кваліфікаційна категорія

Дурицька С.П.

Маріуполь 2019 рік

Вступ

Інтеграція сьогодні інтерпретується як один з провідних принципів конструювання освітнього процесу, спосіб його вдосконалення. Основою для інтеграції є теорія міжпредметних зв'язків, яка в сучасній дидактиці отримує все більше уваги.

До основних завдань середньої освіти віднесено набуття школярами практично-необхідних життєво важливих знань, компетенцій, а поряд із цим – розвиток творчої особистості, формування цілісного наукового світогляду учнів.

Актуальність теми інтегрованих уроків обумовлена тим, що зміни, які відбуваються нині в науці, на виробництві, в соціальному житті, викликали необхідність розробки нових підходів до системи навчання і виховання школярів .

Пропонована методична розробка містить рекомендації щодо організації та проведення інтегрованого уроку з математики та історії, конспект уроку, методичну інформацію , практичні поради, а також мультимедійну презентацію.

Зміст матеріалу в методичній розробці подано відповідно до навчально - методичних завдань курсу вивчення математики та історії у 5 класі і охоплює тему здорового способу життя, народознавства, біоадекватних технологій, що є спільним у навчальних програмах обох предметів.

Ця методична розробка інтегрованого уроку буде корисною для творчих вчителів, що шукають нові підходи до підготовки та проведення уроків.

Мета методичної розробки.

Дана методична розробка – конспект мультимедійного інтегрованого уроку англійської мови та української мови укладено з метою пропагування звичаів, традицій та обрядів народам Європи крізь призму вивчення англійської мови; дати можливість учням отримати глибокі і різнобічні знання, використовуючи інформацію як з української, так і англійської мови, цілком по-новому осмислюючи події, явища та формування нового інтерактивного способу мислення, властивого сучасній людині, вміння переносити знання з однієї галузі до іншої.

Завдання методичної розробки|задачі|:

• допомогти учням використовувати знання та вміння, набуті в рамках одного предмета при вивченні іншог ;

• виявити найбільш оптимальні засоби мотивації для формування комунікативної компетенції при вивченні рідної та іноземної мови на середньому етапі;

• визначити найбільш ефективні види робіт та вправи для досягнення мети інтегрованого уроку;

• вивести учнів на більш високий рівень осмислення знань;

• експериментально довести ефективність розробленого комплексу вправ для формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.

Очікувані результати. Встановити рік заснування Запорозької Січі, співвідносити історичну подію або явище зі століттям, знаходити та показувати на карті територію Запорозької Січі, розповідати про історичні події, про історичних діячів козацької доби.

Об'єкти інтеграції – тема, цілі, знаннєва складова, діяльнісна, ціннісна, результати.

Новизна навчальних результатів:

• розвиток креативності мислення ;

• формування мовленнєвої компетентності;

• осмислення знань і застосування іх на практиці;

• інтеграція знань і вмінь.

Урок допомагає не тільки реалізувати взаємозв'язок між навчальними предметами, а й спонукає учнів приймати рішення щодо своїх знань і здібностей. Різноманітні форми і прийоми, які використовуються на уроках , сприяють як вдосконаленню вмінь і навичок, так і підвищують інтерес до вивчення іноземної мови та рідної мови, народознавства, культурології.

Ціннісні пріоритети:

- формувати уявлення при відображенні побаченого у книгах;

- розвивати аудіовізуальну асоціацію, фантазію, уяву, відображення емоційного стану учнів через мовлення;

- виховувати в собі патріотичні почуття крізь призму вивчення народознавства, української культури, мови – англійської та рідної.

Мета: ознайомити учнів з виникненням на українських землях козацтва, виявити причини появи козацтва на теренах України, дослідивши зв'язок між становищем українського народу та впливом на нього іноземних держав; ознайомити учнів з характерними ознаками козаків; познайомити з історичними особами козацької доби; розвивати вміння працювати з підручником, складати історичний портрет видатної особи; створити сприятливий клімат для більш поглибленого вивчення козацької історії; виховувати почуття патріотизму й готовності захищати свою Батьківщину, любов та повагу до своєї історії, народу.

Основні поняття та дати: козак, Січ, 1550-ті роки, острів Мала Хортиця.

Тип уроку: інтегрований урок, урок розвитку мовлення - обмін думками та враженнями від телепередач, матеріалів відеохостинга YouTube, присвячених вивченню та збереженню пам»яток історії та культури), з елементами опису пам»ятки культури - вишиванки (формування мовної компетенції).

Обладнання: ілюстративний матеріал (презентаціі);

Форми роботи: «мікрофон», «незакінчене речення», «гронування», бесіда, спостереження, діаграма Вена, аудіювання.

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1. Об’єднання учнів у групи

«Займи своє місце»

При вході в клас кожний учень отримує картку, на якій написаний приклад на додавання або віднімання десяткового дробу. Вірно розв’язаний математичний приклад показує номер групи для учня.

2.Організаційний момент (привітання, налагодження емоційного настрою учнів)

Учителі історії та математики вітаються з учнями, звертаючи увагу на те, що на них чекає незвичайний урок, адже вони бачать перед собою не одного, а двох вчителів.

Слово вчителя математики:

• А зараз усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів бо попереду нас чекає справжня подорож у минуле нашої країни, наповнене несподіваними зустрічами, пригодами та відкриттями.

• А щоб відмічати роботу, за кожне швидко і вірно виконане завдання група буде отримувати відзнаку.

3.Актуалізація опорних знань та уявлень

Слово вчителя історії:

• Для того, щоб відправитися у незвичайну подорож та зазирнути у історичне минуле України, треба зібрати до купи всі свої знання та вміння.

Прийом «Корзина ідей, понять, імен»

Учні повинні відповісти на запитання, які запропоновані кожній з груп ( по одному питанню з історії та математики). Після обговорення члени команди відповідають на свої запитання. Відповіді на питання актуалізують всі необхідні знання для усвідомлення нового матеріалу з математики та історії. Відповідь учні зазначають на аркуші, який приклеюють на карту України (загальна карта для всіх груп, 1 аркуш – відповідь на питання з історії України, 2 аркуш – відповідь на питання з математики).

Слово вчителя математики:

• Дуже добре, з таким багажем знань ми точно впораємося зі всіма завданнями.

(групи отримують відзнаки)

4.Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Несказана тема»

(показ відео фрагменту «Козацька слава»)

(учні самі повинні самостійно визначити тему уроку або її напрямок)

Слово вчителя історії:

• Як ви гадаєте з чим саме буде пов’язана наша сьогоднішня подорож?

Можливі відповіді учнів: козаки, козацька Україна, походи козаків.

5.Повідомлення теми, уявлень, її змісту та очікуваних результатів

Слово вчителів:

• Дійсно, сьогодні ми здійснимо подорож у славне минуле нашої країни - у добу козацтва, яке прославилося своєю звитягою та волелюбним норовом, нащадками яких є ми з вами.

• Тема нашого уроку-подорожі «Українське козацтво у битвах і походах. Додавання та віднімання десяткових дробів».

(оголошення теми та завдань уроку)

(вчителі історії та математики називаючи завдання уроку також приклеюють їх на карту України разом із дитячими написами-наліпками)

Слово вчителів:

На сьогоднішньому уроці ми:

• ознайомимося з виникненням на українських землях козацтва;

• виявимо причини появи козацтва на теренах України, дослідивши зв'язок між становищем українського народу та впливом на нього іноземних держав;

• виділимо характерні ознаки козаків;

• познайомимося з історичними особами козацької доби;

• вдосконалимо правила додавання та віднімання десяткових дробів;

• будемо вчитися застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях;

• закріпимо вміння розв’язувати рівняння;

• пригадаємо види деяких геометричних фігур та їх властивості;

• До справи!

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Вивчення нового матеріалу (первинне сприйняття)

1. Перші письмові згадки про козаків

Слово вчителя історії: Слово козак увійшло у наш лексикон досить давно. Якщо казати про відважного, сміливого та кмітливого хлопця ми вживаємо термін «козак».

Слово вчителя математики: А коли ж воно вперше згадується в письмових історичних джерелах допоможе нам визначити наступне завдання.

(інструктаж вчителя математики щодо виконання завдання «Перша згадка»)

Завдання «Перша згадка» (робота в групах: учні отримують завдання на окремих аркушах і самостійно обирають собі завдання за складністю)

Розв’язати рівняння. Корені рівнянь записати в порядку зростання.

1. Х-6,63=2,37

2. (14,28+Х)-14,1=1,18

3. 49,308-Х=45,308

4. 30,45-(Х+22,402)=0,048

Відповідь Х=9, Х=1,Х=4,Х=8

У порядку зростання 1; 4; 8; 9.

1489 рік - перші відомості про українських козаків у письмових джерелах.

( підбиття підсумків, групи отримують відзнаки: перші-1, другі-2,..)

1489 рік – перші відомості про українських козаків у письмових джерелах.

1. Виникнення українського козацтва

Слово вчителя історії:

• Хто ж такі козаки? Де проживали та чим займалися? На всі ці питання ми відповімо після перегляду відеофрагмента «Виникнення українського козацтва».

(перегляд відеофрагмента «Виникнення українського козацтва»)

Бесіда за запитаннями:

• Яке походження має слово «козак»?

• Коли з’являються перші козаки?

• Як називалась територія, де проживали козаки?

• Чим козаки займалися?

(демонстрація карти «Дике поле», робота з картою)

Робота з історичним поняттям «козак».

Козак – тюркське походження й означає «вільна людина», «воїн найманець», «шукач пригод».

• Наша подорож повна несподіванок. До нас завітав гість, якого приймали в козаки і він нам хоче розповісти про заняття та побут справжніх козаків.

(Розповідь козака від першої особи-учень у одязі козака)

РОЗПОВІДЬ КОЗАКА

Спочатку пропонували мені зварити кашу: - Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла. Коли каша зварена, я звав козаків їсти. Звати треба довго, бо вони навмисно не йдуть, перевіряють. Коли козаки прийшли, а я й кажу: - Де Вас у біса носило, панове? Гукав, гукав, аж горло розболілося, то я почав сам їсти. Запорожці глянуть один на одного і кажуть: - Ну, годі тобі бути хлопцем. Тепер ти наш! А потім питали: -У Бога віруєш? Якщо так – перехрестися. І після цього прийняли в козаки.

Запорізькі козаки носять як відмінний знак на маківці голови чуб, великий, наче жмуток пір’я. Решту голови вони голять. Вони надають такого значення цьому чубові, що коли один козак вирве його в іншого, то мусить заплатити йому п’ять карбованців.

Якщо один козак має таку злостивість, шо вб’є другого з умисним наміром, то його кладуть на тіло вбитого і їх ховають в одній могилі.

Курені у нас завжди стоять відчинені. Будь-який мандрівник чи перехожий може туди зайти і з’їсти все, що він знайде їстівного, якщо навіть нікого нема вдома. Йому навіть ніхто не дорікне, як він усе з’їсть, але він не може нічого забрати з собою, якщо не хоче наразитися на суворе покарання, бо існує священний принцип недо­торканності будь-якої речі, шо знаходиться в курені.

З цього принципу, якого ми ретельно дотримуємося, випливає обов’язок для того, хто знайде яку-небудь річ на Січі, прив’язати свою знахідку до високого стовпа й лишити її там протягом трьох днів, після того, якщо не з’явиться її власник, він може вважати її своєю. Та якщо він забере річ, не виставивши її на огляд, і не відкриється, тоді його са­мого прив’язують до високого стовпа посередині майдану й кладуть біля нього чимало київ. Кожен, хто проходить повз прив’язаного, повинен узяти кия і тричі вдарити винного. І якщо навіть перший удар стане смертельним, то ніхто не докорятиме, а всі негайно схвалять цю дію оп­лесками. Після трьох ударів частують потерпілого чаркою горілки, по­судина з якою стоїть поблизу, приказуючи: «Пий, вражий сину!».

Слово вчителя математики: Козаки були неперевершеними майстрами морських походів та боїв. На невеликих кораблях, що називалися чайками, вони здійснювали блискучі морські походи на османські фортеці та флот.

(робота з історичними джерелами, роз’вязування задач)

(вчитель пропонує учням опрацювати історичні джерела та , роз’вязування математичні задачі)

Префект Кафи Еміддіо Дортеллі д’Асколі в 1634 році писав про «чайки» наступне:

«Якщо Чорне море завжди було сердитим з давніх часів, то тепер воно безсумнівно чорніше і страшніше через численних «чайок», все літо спустошують море і сушу. Ці «чайки» довгуваті, на зразок фрегатів, вміщують 50 осіб, йдуть на веслах і під вітрилом зі швидкістю приблизно 14 км/год. Щоб вони могли витримувати жорстокі бурі, їх обв’язують навколо бортів соломою … На море ж жоден корабель, який би не був він великий і добре озброєний, не знаходиться в безпеці, якщо, на лихо зустрінеться з ними, особливо в тиху погоду».

Завдання:

1. Визначте відстань від Запорозької Січі до Кафи, якщо «чайка» йшла 40 годин.

2. Скількох козаків перевезли б 36 «чайок»?

Відповідь 1.Якщо «чайка» йшла 40 годин зі швидкістю 14км/год., тоді відстань від Запорозької Січі до Кафи складає 14*40=560 (км).

2.36 «чайок» перевезли б 36*50=1800 козаків.

Сподвижник Петра I віце-адмірал К. І. Крюйс також залишив записи про запорізькі суда:

«Човни козацькі завдовжки від 50 до 70 фут, шириною 20 футів. Весел від 16 до 40, не мають палуб, мають кермо з носа і корми».

Завдання:

Визначте довжину і ширину козацької «чайки», якщо 1 фут = 0,305 мм.

Відповідь : 0,305м=305мм Довжина човна від 50*305=15250(мм)=15,2(м) до 70*305=21350(мм)=21,35(м)

Ширина човна 20*305=6100 (мм)=6,1(м)

( підбиття підсумків, групи отримують відзнаки: перші-1, другі-2,..)

Продовження розповіді козака

Господарська діяльність в нас різноманітна. Ми в’ялимо рибу, засолюємо її в діжки, ловимо диких коней, заготовляємо м’ясо, са­ло і шкури диких тварин, а також цінне хутро, великі прибутки дають нам пасіки. Чимало козаків займаються степовими промислами, їздять до чорноморських лиманів по сіль.

Козаки уміють себе захистити від хитрощів і підступності. Вони перемагають бо наділені кмітливістю, мудрістю, дотепністю та почут­тям гумору.

Слово вчителя математики:

• Ми можемо випробувати козацьку кмітливість на власному досвіді, а в пригоді нам стануть козацькі завдання.

Логічні задачі

(зачитує вчитель, відповіді усні, відзнаки отримують активні члени групи)

1. За столом два батька та два сина з’їли три тарілки каші. Хто сидів за столом?

2. Назвати 5 днів підряд без числа та назви днів тижня.

3. 3²=9, 2²=4, 5²=25. Чому дорівнює кут у квадраті?

4. У батька в сім’ї 5 синів. Кожен син має сестру. Скільки дітей у сім’ї ?

5. 2 копи сіна та 7 кіп склали разом. Скільки кіп отримали ?

6. 6 картоплин можна зварити за 24 хвилини. За скільки хвилин звариться 1 картоплина.

7. Козак поспішав у місто Чигирин і за 1 годину проскакав 15км. З якою швидкістю мчав козак до міста?

8. До січі поверталися 5 козаків. Їм на зустріч рухалося четверо козаків. Скільки козаків рухалося до січі.

9. Який знак треба поставити між числами 3 і 4, щоб отримати число, яке більше за 3, але менше за 4.

10. Горіло 6 свічок , 2 згасло. Скільки свічок залишилось?

( за правильні відповіді учні отримують відзнаки)

Продовження розповіді козака

- Серед козацтва були особливо популярний танок  Гопак, який містить у собі дуже багато елементів, не поширених у інших народів і схожих на бойову техніку — удари ногами в стрибку, присядці чи «павучку», різноманітні кроки, відбивання, підсікання, «повзунці», «присядки», «тинки», «копняки» і т. ін. Пізніше ці рухи склали основу технічного арсеналу Бойового Гопака.

Я пропоную вам декілька рухів.

(проведення фізкультхвилинки)

Слово вчителя історії:

• Козаче, залишайся з нами. У нас попереду багато цікавого.

Із середини XVI ст. козаки почали зводити в степу укріплені поселення – січі. Так вони, просуваючись до узбережжя Чорного моря, освоїли значні степові простори. У період з 1553-1556 роки було створено єдиний центр козаків. Місце для січі було підібрано так, щоб вороги не могли її зруйнувати. Всього за всю історію існування козацтва – січей було дев’ять.

(перегляд відеофрагмента «Дмитро Вишневецький»)

Прийом «Лагуни»

Необхідно заповнити всі пропуски у запропонованому тексті, проводиться перевірка. У ході перевірки кожна команда зачитує відповідну частину заповнених «лагун».(За правильні відповіді учні отримують відзнаки)

«Лагуни»

У XV ст., вільних людей почали називати козаками. Ця назва була запозичена в таких самих ватагах кочівників, які не бажали коритися жодній владі. Із середини XVI ст. козаки почали зводити в степу укріплені поселення – січі. Так вони, просуваючись до узбережжя Чорного моря, освоїли значні степові простори. У 1553 році під керівництвом князя Дмитра Вишневецького (козаки дали йому прізвисько Байда) було створено єдиний центр козаків. Місце для Січі було підібрано так, щоб вороги не могли її зруйнувати. Перша відома Січ розміщувалася на острові Мала Хортиця посеред Дніпра, нижче від його порогів. ЇЇ стали називати Запорозькою.

Слово вчителя історії:

До 1569 року майже всі українські землі опинилися під владою Польщі. Загартоване в битвах козацтво, військова допомога якого не раз допомагала польському королю, сподівалося на поступки з боку влади. Король же прагнув обмежити його права. Утиски церкви, судочинства, освіти, мови відчувало все українське населення. Це не могло не викликати обурення і протестів.

У 30-х роках 17 ст. одне за одним почали спалахувати антипольські повстання козаків. Незважаючи на розмах і підтримку населення, ці виступи не досягли мети: українці і надалі залишалися на власній землі безправними. Тому коли в 1648 р почалося нове повстання проти панування Польщі, його підтримали не тільки селяни і міська біднота, а й духовенство і заможне міщанство. Повстання швидко перетворилося у всенародну війну, яка тривала десять років. Історики називають цю війну Національно-визвольної.

Очолив Національно-визвольну війну Богдан Хмельницький.

(перегляд відео фрагменту «Богдан Хмельницький»)

Зверніть увагу на гравюру гданського майстра Гондіуса. На думку дослідників, саме цей портрет найбільш правдиво передає зовнішність Богдана Хмельницького.

В січні 1648 року під проводом Б.Хмельницького, якого козаки обрали гетьманом, розпочалася Національно-визвольна війна українського народу.

Висновок:

Перша битва Національно-визвольної війни проходила в урочищі Жовті Води. Польська армія в ній зазнала поразки. Подальші переможні Корсунська та Пилявецька битви закріпили успіх українського війська. На початок листопада 1648 р. більша частина українських земель була звільнена з-під польської влади.

Слово вчителя математики:

Розв’язати хронологічну задачу( робота в групах)

Хронологічна задача:

Битва під Берестечком Національно-визвольної війни відбулася в 1651 г. Визначте, на якому році війни вона сталася? Скільки років пройшло з тих пір?

Відповіді: 3 роки; 368 років. ( підбиття підсумків, групи отримують відзнаки: перші-1, другі-2,..)

Слово вчителя історії:

На звільнених землях вводилися козацькі порядки, що означало утвердження Української козацької держави. Називалося це держава Військом Запорозьким. Верховна влада в ньому належала гетьману, проте найважливіші постанови виносили на загальну військову раду. Керувати державними справами гетьману допомагала генеральна старшина: писар, обозний, двоє осавулів, двоє суддів.

Територія Війська Запорозького поділялася на полки та сотні, якими керували полковники і сотники. Центрами полків і сотень ставали великі міста або містечка. Територія держави охоплювала землі Чернігівщини, Полтавщини, Київщини та Східного Поділля.

Всі землі Війська Запорозького поділялися на так звані паланки. Це слово означало і фортецю, і територію, котра їй підлягала, і адміністрацію фортеці. Важко сказати, коли зародилися паланки, але на початку XVIII ст. їх було п'ять, а впродовж 1734-1775рр. кількість коливалась від 5 до 11.

На території нашого регіону розташовувалася Кальміуська паланка, яка знаходилася між річками Вовча, Кальміус та Азойським морем. Центром паланки була слобода Домаха при впадінні р. Кальміус в Азовське море. Найзаселенішими у паланці були землі по р. Вовча та при витоках Кальміусу і Торця, де збиралася переважна більшість зимівників.

Слово вчителя математики

А яке місто було столицею козацької держави за часів Хмельницького ви зможете визначити, якщо розгадаєте закодоване слово.

(інструктаж вчителя математики щодо виконання завдання)

Обчислити вирази. Результати записати в порядку спадання.

Використати ключ та відгадати зашифроване слово.

1. 6,02+13,7

1. 29,307-12,219

1. 1,6+2,9

1. 10,7-0,03

1. 123,1+6,9

1. 22,9+21,6

1. 39,2-30,27

Ключ

Столицею козацької держави за часів Хмельницького було місто Чигирин.

(Слайд)

Візитівку цього міста ви бачите практично кожного дня. Як ви гадаєте, де ви могли її бачити?

(Слайд)

( підбиття підсумків, групи отримують відзнаки: перші-1, другі-2,..)

Слово вчителя математики

Козаки, обрані радою на посади, отримували відзнаки, які символізували їх владу. Ці відмінності називали клейнодами. До клейнодів належали корогва, бунчук, булава і печатку з гербом; згодом клейнодами вважалися також перначі, литаври і т.д. Булава була символом гетьманської влади. Коли запорожці обирали гетьмана, то вручали йому булаву; якщо його скидали, то відбирали і булаву. Символом влади судді була військова печатка, символом влади військового писаря - срібний каламар (чорнильниця), символом влади довбуша - литаври. Тільки один клейнод - головна хоругва Січі (прапор) - вважався символом всього козацького війська.

Зараз вам необхідно зібрати геометричні пазли та визначити, який з символів влади ви отримали.

(Прийом «Геометричні пазли».Інструктаж вчителя математики щодо виконання завдання. Після збору пазлів, групами надається характеристика відповідної геометричної фігури та клейнод; підбиття підсумків, групи отримують відзнаки: перші-1, другі-2,..)

Історична довідка вчителя поки складають пазли

Клейноди — військові знаки, регалії, або атрибути козацтва. Вперше були надані Війську Запорозькому польським королем Стефаном Баторієм у 1576 р. Серед них були:

булава — вид зброї, що являє собою металевий стержень з кулею на кінці, символ влади гетьмана та кошового отамана;

бунчук — мідна або золочена куля на дерев’яній палиці із прикріпле­ним пучком кінського волосся;

корогви — різнокольорові козацькі прапори із зображенням святих, хрестів, зброї;

перначі (шеапопери) — менші ребристі булави, символи влади козацьких полковників;

печатка — мала круглу форму із зображенням козака у гостроверхій шапці на голові, із шаблею, порохівницею при боці, із самопалом на лівому плечі, а навколо надпис: «Печать славного Війська Запорозь­кого Низового»;

литаври — великі мідні котли, обтягнуті шкірою, що служили для подання різного роду сигналів;

Герб Війська Запорозького — постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, — виник у другій половині XVI ст. Законної сили він набув за короля Стефана Баторія. Цей герб було вперше зображено на печатці Війська Запорозького у 1595 р. за гетьманування Григорія Лободи. Зго­дом цей герб стали зображувати на прапорах, портретах, іконах, у руко­писних та друкованих виданнях.

ІІІ. ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

Підведення підсумків уроку

Фронтальна бесіда. Метод «Інтерв’ю»

• Хто такий козак?

• Який дріб називають десятковим?

• Чому Січ називається Запорозької?

• На якому острові була побудована перша Січ?

• За яким правилом додають або віднімають десяткові дроби?

• Яких гетьманів ти знаєш?

• Рік заснування першої Січі?

• Які є козацькі клейноди?

У вітчизняній історії козацтво відіграло виключну роль, справило великий вплив на формування етнічної самосвідомості, специфічних рис традиційно-побутової культури і національного характеру народу України. Сам факт його існування надихав українців на боротьбу за національну незалежність.

Рефлексія

«Друдли»

Необхідно графічно зобразити ключові моменти теми, яку вивчали на уроці. Представляючи свій «друдл» учні групи зазначають:

• Чим сподобався урок?

• Що нового дізналися?

Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

Інформаційне завдання (для всіх): опрацювати параграф 15, вивчити основні дати та поняття;

Аналітичне завдання : скласти історичний портрет гетьмана Богдана Хмельницького; скласти математичні завдання, використовуючи дати з біографії гетьмана.

Творче завдання (за бажанням): написати своєму уявному закордонному однолітку листа з розповіддю про українське козацтво та ваше ставлення до нього.

( після підрахунку відзнак учні отримують оцінки)