Тема уроку: «Хай рушником стелиться життя» (Технологія виготовлення вишитого виробу)
Мета уроку:
Дидактична: Ознайомлення учнів із специфікою та регіональними особливостями рушників, з народними традиціями та звичаями, пов’язаними з рушниками. Узагальнення і систематизація знань.
Розвиваюча: Розвивати уміння й навички, самостійно аналізувати явища культурного процесу, робити висновки й узагальнення.
Виховна: Виховувати в учнів почуття гордості за свій народ, свою національну культуру, виховувати почуття національної самовідданості до рідного краю, пошану до народних майстрів.
Обладнання: Рушники, хліб-сіль, калина, плакати, надписи, картини вишиті, магнітофонні записи, магнітофон.
Тип уроку: Узагальнення та систематизація знань
Епіграф: Хата без рушників, що сім’я без дітей
Плакати, написи: 1. У коморі сволок – на ньому рушників сорок
2. Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей зустрічати.
Хід уроку:
I. Організаційний момент
- Добрий день, дівчата. Сідайте, будь ласка. Я бачу, що всі вже готові і маємо розпочинати урок.
II. Актуалізація опорних знань
Звучить пісня А.Малишка «Пісня про рушник»
Запитання учнів:
Як називається пісня?
Хто написав цю пісню?
III. Повідомлення теми та мети уроку
- Сьогодні останній урок за темою «Технологія виготовлення вишитих виробів», нетрадиційний урок «Хай рушником стелиться життя». На цей урок ми запросили ваших матерів, гостей і разом з ними побачимо, наскільки успішно ви засвоїли тему, яких умінь та навичок набули.
IV. Сприйняття й усвідомлення матеріалу за темою
Слово вчителя:
- Український рушник… Оздоблений квітами, зірками, птахами… Скільки він промовляє серцю кожного з нас. Від сивої давнини і до наших днів, в радості і в горі рушник є невід’ємна частина побуту українців. Його порівнюють з піснею, вишитою нитками на полотні. Без рушника, як без пісні, не обходиться народження, одруження, поховання людини.
Простий, скромно оздоблений рушник висів у кожній хаті. Ним витирали руки, з ним доїли корову, поралися біля печі. В різних регіонах України він називався по-різному: утирач, утиральник, стирач. Ознакою охайності і працелюбності кожної жінки є її прибрана хата, а в ній - чистий рушник на підхваті. У народній пісні про рушник мати повчає дочку:
Тримай хатиноньку ж у віночку,
І рушничок на кілочку.
Тримай відерця всі чистенькі
І води поненьки.
Прийдуть зовиці пити водиці,
Будуть тебе хвалити.
Бесіда:
1. Яка роль надається вишитому рушникові?
1-й учень: На Україні рушник - одвічний людський символ. Хліб - сіль на вишитому рушникові - то висока ознака гостинності українського народу. Він є неодмінним атрибутом у традиційному інтер'єрі селянської хати. Гарно оздоблені рушники - утирачі висіли біля порогу на кілочку. Називались вони "кілковими". Широке значення мали рушники для декоративного оздоблення інтер'єру. Ікони прикрашались рушниками, цілющим зіллям та квітами. Це обереги. Оберегом слугували і рушники, якими оздоблювати вікна та двері, картини, портрети, сімейні фотографії. Ними прикрашали оселю під час великих релігійних та сімейних свят.
2. Що вам відомо про народні звичаї і традиції пов'язані з рушником?
2-й учень: Ще в дохристиянському періоді, вірячи в те, що в лісах живуть божества, наші предки обвішували дерева рушниками, задобрюючи божества таким чином. Для домашнього господарства існували господарські рушники "стиральники", якими витирали посуд та інше господарське майно. Ними накривали діжу з тістом, спечені паляниці, продукти на столі, та коморі. Такими рушниками поралися біля корови, накривали глечики та макітри з молоком, сметаною, маслом та сиром.
Ведуча: Хто ще щось може доповнити з цього приводу?
3-й учень: При зведенні житла рушниками застилали підвалини, підіймали сволоки. Потім їх дарували будівникам. А коли все було готове для переходу в новий дім, старші члени сім'ї брали у руки ікону, вишитий рушник з хлібом - сіттю, миску з житом, пшеницею, дрібними грошима та пляшкою горілки і вводили дітей до нової хати. Молоді господарі з батьківського благословення, взявшись за кінці рушника, входили в нове житло.
Ведуча: А що вам відомо про спеціальні обрядові рушники?
4-й учень. У перший день огляду озимини йшли в поле гуртом або цілим родом. Попереду - батько з хлібом - сіллю на рушнику.
Господиня запалювала свічку, та, розклавши їжу, пригощала присутніх. Обряд закінчувався дівочим хороводом та піснями.
Так само робили в перший день оранки, сівби, жнив. Щодо сучасного свята врожаю, то поряд з новими символами воно включає такі традиційні хліборобські атрибути, як обжинковий сік, обжинковий вінок, пшеничний коровай, прикрашений вишитими рушниками.
За звичаєм на новий рік хлопчик із родини підмощував під рушник на столі, або на покуті трохи сіна, щоб худобі у новому році було чим харчуватися.
Ведуча: Що вам відомо про весільний рушник?
5-й учень: Весільний рушник кожна дівчина готувала заздалегідь. Вишивати рушники, як і сорочки, мати навчає дочку ще змалку. Зокрема, дівчата вишивали багато на вечорницях довгими осінніми та зимовими вечорами. У виготовленні кожного рушника, як і сорочки, вкладалося багато дівочих мрій про одруження, щасливе сімейне життя. Весільні рушники зберігали у скрині, яка купувалась на ярмарок відтоді, як в сім'ї народжувалась дівчинка. По всій Україні поширений звичай перев'язувати сватів у разі згоди на одруження.
6-й учень: Під час шлюбу, велике значення мав вишитий рушник, на якому мали стояти молоді під час вінчання. Під рушник родичі молодого клали срібні монети, пшеницю. Щоб життя молодих було щасливим і заможним.
Ой, стелися, рушничку, стелися,
Щоб на тобі дві долі зійшлися.
А ви, молодята, станьте на рушник.
Щоб прожити разом довше вік.
7-й учень: Красивий рушник приносив урочистість, створював гарний настрій на весіллі. Багато людей сходились дивиться, як раненько у понеділок молода дружина вставала і починала, поратись. Розвішувала рушники на образи, картини, сволок. На жердки, над вікнами, дверима і де тільки можна. Прибрана рушниками хата виглядала як писанка
8-й учень: Обрядовим рушником ушановували появу немовляти в родині, яке бабка - повитуха приймала на рушник, або на шмат чистого нового полотна "Родимчик" - рушник на народження виготовлявся з найтоншого лляного полотна найвищого гатунку. Кінці його не обрамлялися, а розпускалися по кутку підторочки. Вишивався він дрібними вертикальними візерунками вздовж довгих боків полотна, серед яких обов'язково вишивались "колодочки", що нагадують стежку, довгу життєву дорогу новонародженого. Вся середня частина рушника залишалася чистою, не зашитою. На хрестини виготовлявся окремий рушник "крижма". Батьки та куми обдаровували одне одного рушниками.
Ведуча: 3 давніх-давен і до нашого часу існує традиційне виготовлення обрядових рушників для проводів юнаків та чоловіків у військо. Хто такі рушники виготовляв?
9-й учень: Вишивали такі рушники жінки, матері наречених та бабусі, декоруючи їх традиційною чоловічою символікою. Ними перев’язували майбутніх воїнів або прикріпляли до грудей квіточку з маленькою хусточкою та довгими стрічками, які були символом захисту в далекій дорозі.
10-й учень: Особливий рушник - оберіг вишивала мати або бабуся на щастя. На йому вишивалися всі іменні та адресні відомості юнака з особливою родинною ознакою - оберегом. Юнак ховав його собі на грудях та зберігав як пам'ять про рідну хату, про близьких, про своє дитинство. Платон Майборода у своїй пісні писав: "І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на щастя, на долю дала."
11-й учень: У кожній хаті обов'язково повинен бути оберіг. Він оберігав від домовиків. На таких рушниках з обох боків вишивали обереги і обов'язково так, щоб нитка не переривалась у вишивці. Цей рушник боронив хату від нечестей. Для давніх рушників властиво один, два, рідше три кольори. Пізніше почали рушники вишивати багатьма барвами. Окремої уваги заслуговують рушники центральних районів України, південної Київщини, Чернігівщини тут побутували ткані рушники і багато вишиті квітами, рослинністю з переважанням червоного кольору.
Дивлюся мовчки на рушник,
Що мати вишивала.
І чую: гуси зняли крик.
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута - м'ята,
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась люба маги.
І біль у серці раптом зник,
Так тепло - тепло стало...
Цілую мовчки той рушник,
Що рідна ненька вишивала.
12-й учень: Коли жінки сідали шити рушник, то чоловікам не дозволялось заходити до хати. Жінки починали ткати рушники тільки у середу, п'ятницю або в суботу - у так звані жіночі дні. Кращі узори запозичувались, переходили з покоління у покоління.
Звучить пісня " Два кольори".
13-й учень: Вишитий рушник був і є неодмінним атрибутом традиційних народних свят на Україні. Всі важливі заходи в житті народу ніколи не відбуваються без рушників. Вишитий рушник завжди був і є символом гостинності, на ньому підносять хліб-сіль дорогим очікуваним та шановним гостям, ними вшановують людей, які досягають великих професійних, наукових, спортивних досягнень.
14-й учень: останнім часом активно відроджується: мистецтво вишивання рушників. Вони продовжують своє життя в сучасних обрядах, будівлях, музеях, церквах тощо. Сучасна вишивка зберігає свій духовний світ, поглиблює образну змістовність. Рушник - це відбиття культурної пам’яті народу. В його узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи «дерева життя» й «берегиня», символіка червоного та чорного кольору, які дійшли до нашого часу. Тому вишитий рушник по праву став народним символом України!
V. Практична робота.
На практичній частині нашого нетрадиційного уроку я пропоную вам вирішити:
Головоломки
Кросворд
Творче завдання
В клітках по горизонталі запишіть прізвище знайомих майстрів виготовлення рушників, нагороджених Державною премією ім. Шевченка.
Назвіть ім‘я жінки, яка заснувала вивчення вишивки в спеціальних закладах (Княгиня Ганна, сестра Володимира Мономаха)
Розгадайте кросворд
Творче завдання.
Зараз я покажу вам плакат, на якому зображено 5 дуже простих українських орнаментів. Всі вони пронумеровані. Вам треба протягом 6 секунд уважно роздивитися їх та запам'ятати те, що ви побачите. Після цього я покажу вам один з орнаментів, а вам треба згадати, під яким номером він був на першому плакаті. Ті, хто правильно відповів, проявили хорошу, зорову пам'ять.
Друге запитання: Які символи використані в цьому орнаменті? Що вони означають?
Ви добре відповіли, тож знаєте символи народної вишивки.
VI. Узагальнення та систематизація знань та умінь учнів.
Слово вчителя.
І знов рушник. Дійсно, наш український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуття, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро постелений близьким і далеким друзям, гостям. Хай символ цей завжди буде у нашій добрій хаті, як ознака великої любові й радості.
VII. Підведення підсумків уроку.
Зробимо підсумок нашого уроку. Давайте згадаємо, що саме ви дізнались і чому навчились.
Відповіді учнів:
Ми дізналися, що рушник є необхідним атрибутом у традиційному інтер'єрі, рушниками прикрашають ікони. Ще рушниками прикрашали оселю під час великих свят. Ми дізнались про народні звичаї і традиції, пов'язані з рушником.
- Молодці. Я дуже вдячна вам за активну роботу на уроці. Ви, дівчата, дуже добре працювали на уроці, показали знання з технології виготовлення рушників. Тому я всім вам за урок ставлю 11 балів.
Получите свидетельство
Вход
Урок технологии "Хай рушником стелиться життя" (30.97 КB)
0
294
41
Нравится
0
