^ Наверх ^
Готовые уроки для учителей

Сайт учителя для учителей

Математика архив

Розвиток логічного мислення на уроках математики

Розвиток логічного мислення на уроках математики

Автор: Беляк Наталья Дмитриевна,   Размер: 0.17 MB
Добавлен: 08.11.2013.

Материал на украинском языке.

Вступ

     Протягом усього свідомого життя людина здобуває нові знання. Знання – це сукупність інформації, яку вона дістає з навколишнього світу в процесі практики. Пізнання є досить складним і багатогранним процесом.  

   Мислення – це вища форма пізнання світу. Свої думки людина виражає за допомогою мови. Навіть тоді, коли людина міркує “про себе”, вона неодмінно оформляє думки словами. Психологи називають це внутрішньою мовою.

     Всебічні дослідження привели до висновку, що мислення і мова становлять нерозривну єдність. Якщо ж проаналізувати мову довільної групи людей, то можна помітити, що вона не однакова: одні люди виражають свої думки лаконічно, чітко, зрозуміло, обґрунтовано, інші – розпливчасто, не завжди зрозуміло. Про перших часто говорять, що вони мислять логічно, про других цього сказати не можна. Звичайно, кожний із нас хотів би мислити логічно. Але як цього досягти? Слово “ логічно” походить від терміна  “логіка”. Логіка – це наука про форми і закони мислення. Хоч мислення має надзвичайно складну структуру, ще стародавні мислителі помітили, що значну частину умовиводів (висновків) ми робимо за стандартними схемами, незалежно від того конкретного матеріалу, яким оперуємо. Так, закон силогізму, яким ми часто користуємося, твердить: “ з істинності тверджень “A суть B” і “В суть С” випливає істинність твердження “ А суть С” незалежно від того, які об’єкти позначені буквами А, В, С.

   Нажаль в шкільних навчальних програмах немає такого предмету як логіка, і тому дуже важливою стає проблема розвитку логічного мислення на уроках математики, фізики, літератури, історії тощо.

   Мета даного дослідження - вивчити стан рішення проблеми розвитку логічного мислення в процесі навчання в учбово-методичній літературі. Розробити методичні рекомендації по розвитку логічного мислення  в процесі навчання.

I.    РОЛЬ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

1.1 ПОНЯТТЯ ПРО МИСЛЕННЯ

   Сучасна практика поставила перед людством великі проблеми: збереження природи на нашій планеті, опанування новими істочниками енергії, освоєння всесвіту, ресурсів світового океану.       

        Всі науки виникли із практичних потреб людства: математика виникла із потреби виміру земельних ділянок і ємкості сосудів; астрономія – із потреб мореплавання; медицина – із потреб боротьби з хворобами.

         В процесі практичної діяльності людина, взаємодіючи з предметами і явищами об’єктивної дійсності, пізнає їх властивості, зв’язки, відношення. Пізнання здійснюється у двох основних формах: в формі різних почуттів і в формі абстрактного мислення. Процес пізнання починається з живого споглядання, з відчуття. Відчуття дають знання про окремі сторони і властивості предметів: про колір, звук, твердість і т.п. На основі відчуттів виникає сприйняття, воно відображає у свідомості людини предмет у цілому, без виділення його окремих властивостей. Знання які люди дістають у вигляді відчуття і сприйняття, залишаються у свідомості. Уявлення – це чуттєво-наочний образ предметів, або явищ дійсності, що зберігаються у свідомості. Уявлення може бути результатом як безпосереднього, так і опосередкованого сприймання (наприклад, на основі почутого, прочитаного). Уявлення за своїм характе­ром індивідуальне. Воно залежить від багатьох психіч­них особливостей людини, її минулого досвіду. Оскіль­ки уявлення включає в себе елементи узагальнень, воно є вищою формою чуттєвого пізнання, тобто відображає навколишній світ глибше і диференційованіше, ніж від­чуття або сприйняття. Уявлення — це перехідна форма між чуттєвим і абстрактним пізнанням, яке здійснюєть­ся за допомогою мислення.

Відчуття, сприйняття і уявлення дають безпосеред­ні знання, тобто знання про ті ознаки предметів, які до­ступні органам чуттів. На цій стадії пізнання ще не від­бувається відокремлення істотного від неістотного, необхідного від випадкового, окремого від загального. Ме­тою ж пізнання людиною навколишнього світу є роз­криття суті предметів і явищ та їх закономірностей. Цього людина досягає саме за допомогою абстрактного мислення. Знання, які здобуває людина на цій стадії пізнання за допомогою органів чуттів опосередковують­ся ними і знаходять своє відображення в логічних фор­мах наших думок — поняттях, судженнях та умовиво­дах. Логіка мислення,  закономірності, її зв'язки між думками обумовлені характером предметів і явищ об'єктивної дійсності, які відображаються, «копіюються», «фотографуються» мисленням.

Мислення має такі специфічні риси.

Воно є процесом опосередкованого відображення дійсності: логічні форми абстрактного мислення вини­кають на основі даних чуттєвого пізнання, завдяки яко­му мислення здійснює зв'язок із зовнішнім світом і ві­дображає його. Аналізуючи чуттєві дані, думка людини проникає в суть предметів і явищ, розкриває їх законо­мірні зв'язки. Це дає можливість людській думці ося­гнути те, що не можна осягнути зором, слухом або доти­ком. Наприклад, спостерігаючи за рухом окремих пла­нет, людина зробила висновок про закони руху всіх кос­мічних тіл.

Мислення – це процес узагальненого відображення світу, воно дає можливість виділити найістотніші загальні ознаки предметів.

Мислення має дійовий, активний і цілеспрямований характер.

Логічна структура питання

     Питання грає особливу в процесі пізнання – все починається з питання, з постановки проблеми.

     Видатний український педагог В.А. Сухомлинський значну роль в процесі навчання, розвитку логічного мислення учнів надавав вмінню вчителя ставити перед учнями запитання і добиватися правильних відповідей, які б сприяли інтелектуальному розвитку учня пробуджували власну думку підлітка.

     Мислення учня напрямлене на пошуки відповідей на запитання. Викликати таку потребу в учня – сприяти розвитку логічного мислення.

     Питання – це логічна форма, яка включає базисну інформацію і одночасно вказує на її недостатність з метою отримання нової інформації у вигляді відповіді.

Правила постановки простих і складних питань

Коректність постановки питання: провокаційні, невизначені питання неприпустимі.

Передбачення альтернативності відповіді (“так” або “ні”) на уточнюючі питання.

Стислість і ясність питання: довгі заплутані питання ускладнюють їх розуміння.

Простота питання. якщо питання складне, то його краще розбити на декілька простих. 

II. Методика розвитку логічного мислення в процесі навчання

2.1 Розвиток логічного мислення – необхідна умова сучасного процесу навчання

       З необхідністю мислити, міркувати студенти зітхаються постійно.

Виходячи із своєї життєвої практики вони поступово усвідомлюють, що правильно, а що неправильно.

        Виникає запитання: як навчитися не робити логічних помилок, тобто мислити правильно в усіх випадках, з будь-яких питань, відомих чи невідомих, про будь-які предмети, звичні для нас чи незвичні? Життєвий досвід, здоровий глузд у багатьох випадках допомагає уникати логічних помилок, проте не гарантує їх усунення.

            Кожна наука тією чи іншою мірою передбачає мір­кування. Навіть описові предмети, такі, як географія, біологія, анатомія, астрономія, не можуть обійтися без міркувань. Так, у географії потрібно не просто знати, який де клімат, яка рослинність, корисні копалини, а й уміти пояснити, чому, наприклад, в одному місці та­кий клімат, а в іншому — інший. Біологія при вивчен­ні тварин і рослин не перелічує хаотично, без певної послідовності якісь факти, а викладає матеріал у строго­му порядку, встановленому на основі певного міркуван­ня. Історія знайомить нас із подіями, умовами життя людей, їхніми звичаями, відмінними від тих, до яких ми звикли. Необхідність подумки переноситись в інші епохи, зіставляти їх між собою, знаходити подібність і відмінність - усе це, звичайно, сприяє розвитку логічного мислення людини.

       Важливе значення для розвитку мислення людини має вивчення мови, як рідної, так і іноземної. Щоб правильно застосовувати граматичні правила, недостатньо вивчити їх, запам'ятати — тут потрібно вміти міркува­ти. Прагнення уникнути граматичних помилок зв'язу­ється, таким чином, з необхідністю уникати логічних помилок. Ще більшою мірою сприяє розвитку мислення знання іноземних мов. Одна й та сама думка в різних мо­нах виражається по-різному. Кожна мова містить дуже велику кількість різних елементів, які утворюють певну систему. Для передачі думок іноземною мовою треба вміти вибрати в цій системі саме ті елементи, які необ­хідні в даному випадку. Читаючи іноземний текст, по­трібно в кожному випадку визначити, яку саме думку виражає дана комбінація мовних елементів, як літера­турно сформулювати її рідною мовою. Все це вимагає великих зусиль від мислення, особливо якщо система даної мови істотно відрізняється від системи рідної мо­ви, якщо одна й та сама думка рідною і іноземною мова­ми виражається по-різному, так, що дослівно перекла­дена з іноземної мови фраза виглядає беззмістовною. В-таких випадках переклад іноземного тексту на рідну мову являє собою розв'язання свого роду логічних задач.

Значні можливості для розвитку логічного мислен­ня відкриває вивчення літератури. Аналіз творів, вивчення психології і мови героїв, оцінка їх поведінки — усе це сприяє розвитку мислення. Дуже важливим е вміння писати твори. Успіх написання залежить не ли­ше від знання фактичного матеріалу, а й від того, на­скільки послідовно його автор зможе провести і довести основну думку свого твору, повно J чітко обґрунтувати кожний пункт складеного ним плану цього твору.

Для розвитку абстрактного мислення велику користь приносить вивчення природничих наук, наприклад хімії, в якій для дослідження причин різних явищ, вивчення атомів і молекул, недостатньо безпосереднього спостере­ження, і через це особливого значення набувають тео­ретичні міркування; фізики, де постійно виводяться одні положення з інших, що, природно, виробляє навич­ки правильного мислення. Під час лабораторних робіт робляться висновки з фактів, одержаних у процесі до­слідів. Хорошою практикою для розвитку логічного мис­лення є розв'язування фізичних задач.

Зауважимо, що розвиток логічного мислення зале­жить не лише від вивчення окремих наук, а й від мето­дики їх вивчення, тобто не лише від того, що ми вчимо, а й від того, як саме. Якщо в основу покладено метод заучування окремих положень, то таке вивчення предме­та розвиває мислення незначною мірою. Механічне за­учування не лише окремих фактів, а й цілих міркувань аніскільки не змінює справи. Навіть математику можна вивчати так, що її вивчення  не сприятиме розвитку мис­лення: якщо людина механічно запам'ятовує положен­ня і цілі доведення (міркування), то при розв'язуванні задач замість того, щоб міркувати самостійно, вона про­сто повторює зазубрені приклади міркувань. Така ме­тодика вивчення предмета не тільки не розвиває, а й ча­сто, навпаки, притуплює мислення. Коли людина роз­виток свого мислення висуває на перший план, вивчен­ня всіх наук може відіграти велику роль у розвитку навичок правильного мислення і цим самим зменшити кількість логічних помилок у міркуваннях.

 Роль логічного мислення полягає в тому, що:

воно дисциплінує мислення, звільняє його від неясностей і плутанини;

навчаючи логічно мислити, ми тим самим підвищуємо загальну культуру мислення. Логічне мислення запобігає помилкам при розв’язуванні проблемних питань.

 Логіка навчає методам відшукання нових результатів, свідомого використання понять, суджень, умовиводів.

2.2 РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

2.2.1 Умови сприяння розвитку логічного мислення на уроках математики

      Наукою, яка найбільшою мірою сприяє розвитку логічного, вважають математику. Справді, тут на перший план висувається не стільки засвоєння окремих положень, скільки їх обґрунтування і доведення. Це стосується не лише геометрії, а й усіх інших розділів математики. Правда в курсі алгебри і початків аналізу велику роль відіграють обчислення, але перш ніж їх робити, необхідно виконати деякі перетворення, намітити план обчислень.

     Математика сприяє розвитку творчого мислення, змушуючи учнів шукати розв’язки нестандартних задач, розмірковувати над парадоксами, аналізувати  зміст умов теорем і суті їх доведень .

     Виховний  ефект уроків математики полягає у логічній строгості та стрункості умовиводів, які сприяють вихованню у студентів культури логічного мислення. Вивчаючи математику учні зітхаються з вимогами чітко і повноцінно аргументувати свої відповіді, припущення, пропозиції.

     На уроках математики учні оперують всіма формами  мислення: поняттями  судженнями, умовиводами.

    В процесі навчання на уроках математики  виникають різні типи задач (стандартна, навчаюча, пошукова і проблемна). Основними компонентами задач є: умова, висновок, розв’язок, обґрунтування розв’язку; які можуть бути невідомі студенту у момент постановки даної задачі. Стандартна задача – це така задача, в якій чітко визначена умова, відомий спосіб розв’язку і його обґрунтування. Навчаючою є та задача, в якій один із вищезгаданих компонентів є невідомим. Якщо невідомими є два компоненти то задачу називають пошуковою, якщо три – проблемною.

Весь материал - смотрите документ.

Скачан: 67



Видеоуроки, презентации и тесты для уроков математики в 5-ом классе

Добавить ваш комментарий


Для перехода на новую строку просто нажмите enter


* Ваш комментарий появится выше всех остальных

Прочие материалы этого раздела:

Учебный элемент по математике "Первообразная функции"

Представлена автономная учебная брошюра, предназначенная для освоения определенных практических навыков или теоретических знаний и используемая для самообучения и обучения под руководством преподавателя.

Математический поезд

Внеклассное мероприятие с целью развитие у учащихся интуиции, эрудиции, сообразительности и любознательности, логического и творческого мышления.

Неделя математики в коррекционной школе

Представлены стихи про математику, загадки, ребусы, план проведения недели математики.

Презентация по математике "Развитие логического мышления"

Презентация содержит занимательные задачи для развития логического мышления.

Рекомендую
Разное