Виявлення музично - обдарованних дітей на уроках музики

Материал на украинском языке.

Обдарована дитина - це дитина, яка виділяється яскравими , очевидними , іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) в тому чи іншому виді діяльності.

Обдарованість - це системна , що розвивається протягом життя, якість психіки, яка визначає можливість досягнення людиною більш високих , непересічних результатів в одному або декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми. Обдарована дитина - це не завжди «блискуча» дитина. На думку К.Г. Юнга , «обдарована дитина може мати навіть несприятливі характеристики : розкиданість , голова повна пустощів ; він - недбайливий , недбалий , неуважний, пустотливий , норовливий ». Але якщо знайти до них правильний підхід , то можна досягти у розвитку їх здібностей великих успіхів. Часто у таких дітей виникають конфліктні ситуації з вчителями , проте незабаром , вони заспокоюються і доводять своїми вчинками , що вони  «набагато краще , ніж про них думають ». Вони завжди готові допомогти організувати будь-який захід і взяти в ньому активну участь. Виходячи на сцену, виступати (наприклад , виконувати пісню сольно чи танцювати ) , такі діти розкривають всі свої таланти. Обдарованість складається з різних здібностей . Зупинимося на музичних здібностях дитини. Музичні здібності , в існуючій загальній психологічній класифікації , відносяться до спеціальних , тобто таких , які необхідні для успішних занять і визначаються самою природою музики як такої. Музично - обдарована дитина виділяється із загального колективу учнів , що у класі . Такі діти емоційно сприйнятливі до музики. Як правило , у них виробляються свої музичні уподобання . Свої пріоритети. Деякі твори їм подобаються , і вони готові слухати їх знову і знову , а до інших вони байдужі .

Одним з методів виявлення в класі обдарованих дітей є спостереження. При підході до обдарованної  дитині, не можна обійтися без спостережень за його індивідуальними проявами . Щоб судити про його обдарованості , потрібно виявити те поєднання психологічних властивостей , яке притаманне саме йому , тобто , потрібна цілісна характеристика , що отримується шляхом різнобічних спостережень . Перевага спостереження і в тому , що воно може відбуватися в природних умовах , коли спостерігачеві може відкритися чимало тонкощів. Існує природний експеримент , коли , наприклад , на уроці або на заняттях гуртка , організується потрібна для дослідження обстановка , яка є для дитини абсолютно звичною і , коли він може і не знати , що за ним спеціально спостерігають. Ознаки обдарованості дитини важливо спостерігати і вивчати в розвитку. Для їх оцінки потрібно досить тривале простежування змін , наступаючих при переході від одного вікового періоду до іншого. Таке дослідження називається лонгітюдним . Лонгітюдним  (англ. longitude - довгота ) називається дослідження , в якому вивчається одна і та ж група об'єктів (у психології - людей ) протягом часу, за який ці об'єкти встигають істотно поміняти деякі свої значимі ознаки . Спостереження може бути безперервним , день у день , а може і з перервами.

На що ж має звернути увагу педагог при роботі з музично - обдарованими дітьми ?

Перш за все, треба постаратися створити на уроці сприятливу моральну атмосферу взаєморозуміння . Під час спілкування на уроках і позаурочній діяльності , педагогу необхідно постійно стимулювати дитину до творчості  у всіх його проявах. За своєю природою дитяча творчість синтетична і часто носить імпровізаційний характер. Воно дає можливість значно повніше судити про індивідуальні особливості  і своєчасно виявити здібності у дітей. Наприклад , під час проведення поспівок або фізкульт - хвилинок ( у молодшій школі) можна запропонувати будь-якій дитині придумати свою вправу і запропонувати його виконати всьому класу . Дітям у початковій школі дуже подобається слухати твори Е. Гріга з сюїти « Пер Гюнт ». Тут кожна дитина може розкрити свої здібності , і музичні ( виконуючи мелодію після прослуховування а cappela ) , і театральні ( зображуючи образи героїв літературного джерела сюїти ) , і художні ( зображуючи на аркуші паперу з допомогою фарб свої , що виникло в уяві , образи героїв і колірні відчуття)

Б.М. Теплов відзначає , « що раннє залучення дітей у творчу діяльність корисно для загального розвитку , і цілком відповідає потребам і можливостям дитини ». При заняттях творчою діяльністю розвиваються творчі здібності. Здібності - це те , що не зводиться до знань і навичок , але забезпечує їх швидке придбання , закріплення і ефективне використання на практиці. «Здібності , вважає Б.М. Теплов , не можуть існувати інакше , як у постійному процесі  розвитку . Здатність , яка не розвивається на практиці , з часом втрачається , так як людина перестає нею користуватися ».

Тільки завдяки постійним вправам , пов'язаним  із систематичними заняттями , ми підтримуємо і розвиваємо здібності у дітей .

Основні музичні здібності , які необхідно розвивати у дітей: емоційний відгук на музику - здатність відчувати характер , настрій музичного твору; здатність до переживання у формі музичних образів;

здатність до творчого сприйняття музики; музичний слух - здатність вслухатися , порівнювати оцінювати найбільш яскраві засоби музичної виразності; відчуття ладу - здатність відчувати емоційну виразність звуковисотного руху; почуття ритму - здатність активно рухового переживання музики , відчуття його відтворення.

Комплекс музичних здібностей у сукупності з загальними здібностями ( творчою уявою , увагою , волею тощо ), утворюють музичну обдарованість . Виявляючи музичні здібності дітей за допомогою різного виду їх творчої діяльності , ми стимулюємо у них розвиток цілого комплексу музичних здібностей.

Методи, які застосовуються для розвитку музичних здібностей: метод спостереження за музикою ; метод співпереживання ; метод моделювання художнього творчого процесу; метод інтонаційно стильового осягнення музики.

У своїй роботі я приділяю велику увагу розвитку  у дітей здатності до співу . У методиці навчання співу необхідний індивідуальний підхід до учнів. Хоровий спів є ефективнішим засобом виховання не тільки естетичного смаку , а й ініціативи , фантазії , творчих здібностей дітей , вона якнайкраще сприяє розвитку музичних здібностей ( співочого голосу , почуття ритму , музичної пам'яті ) , розвитку співочіх навичкок , сприяє зростанню інтересу до музики , підвищує емоційну і вокально - хорову культуру. Вокальна і хорова техніка удосконалюється в результаті систематичної , наполегливої ​​роботи над різним за формою і змістом пісенним матеріалом. Щоб робота над музичним твором приносила задоволення і радість , слід проводити її жваво і захоплююче . Тільки творча атмосфера дозволить дитині по справжньому вільно передавати свої почуття і переживання і мимоволі осягати таємниці вокально - хорового мистецтва , а це означає , що відкривається шлях до якнайшвидшого оволодіння і закріплення того чи іншого навику . Діти, у яких  виявляються  яскраво виражені  здібності до вокального виконання, стають солістами . З ними надалі також ведеться індивідуальна робота. У висновку хотілося б відзначити, що в сучасній освіті так мало приділяється часу проблемі виявлення та роботи з обдарованими дітьми в будь-якій області . І багато хто навіть зовсім забули одну важливу істину , що немає дітей, які не обдаровані. Педагогам не завжди вистачає часу і спостережливості для того , щоб виявити певні здібності у дітей  і почати їх розвивати в правильному напрямку. Адже не завжди дитина обдарована може проявити свої здібності сама , активно їх демонструючи . Наше ж завдання , як педагогів , полягає в тому , щоб в різних видах діяльності , що використовуються на уроках допомогти дитині розкрити свої здібності в чому - небудь, і потім направити його увагу в ту область діяльності , в якій здібності дитини проявилися  б з більшою силою. Творчо підходячи до розвитку різних здібностей у дітей , педагог зможе допомогти будь-якій дитині реалізувати себе в майбутньому як яскраву , творчо - обдаровану особистість. В.А.Сухомлинский говорив : « Тільки емоційне пробудження розуму дає позитивні результати в роботі  з дітьми» , і якщо вдуматися в ці слова , то напевно ніхто не зможе заперечувати , що людина живе , спираючись на різні емоції , значить , і розвивати здібності дитини потрібно , теж спираючись на них , звичайно , хотілося б , щоб це були лише позитивні емоції.

Виявлення музично - обдарованих дітей

на уроках музики і методи роботи з ними.

Обдарована дитина - це дитина, яка виділяється яскравими , очевидними , іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) в тому чи іншому виді діяльності.

Обдарованість - це системна , що розвивається протягом життя, якість психіки, яка визначає можливість досягнення людиною більш високих , непересічних результатів в одному або декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми. Обдарована дитина - це не завжди «блискуча» дитина. На думку К.Г. Юнга , «обдарована дитина може мати навіть несприятливі характеристики : розкиданість , голова повна пустощів ; він - недбайливий , недбалий , неуважний, пустотливий , норовливий ». Але якщо знайти до них правильний підхід , то можна досягти у розвитку їх здібностей великих успіхів. Часто у таких дітей виникають конфліктні ситуації з вчителями , проте незабаром , вони заспокоюються і доводять своїми вчинками , що вони «набагато краще , ніж про них думають ». Вони завжди готові допомогти організувати будь-який захід і взяти в ньому активну участь. Виходячи на сцену, виступати (наприклад , виконувати пісню сольно чи танцювати ) , такі діти розкривають всі свої таланти. Обдарованість складається з різних здібностей . Зупинимося на музичних здібностях дитини. Музичні здібності , в існуючій загальній психологічній класифікації , відносяться до спеціальних , тобто таких , які необхідні для успішних занять і визначаються самою природою музики як такої. Музично - обдарована дитина виділяється із загального колективу учнів , що у класі . Такі діти емоційно сприйнятливі до музики. Як правило , у них виробляються свої музичні уподобання . Свої пріоритети. Деякі твори їм подобаються , і вони готові слухати їх знову і знову , а до інших вони байдужі .

Одним з методів виявлення в класі обдарованих дітей є спостереження. При підході до обдарованної дитині, не можна обійтися без спостережень за його індивідуальними проявами . Щоб судити про його обдарованості , потрібно виявити те поєднання психологічних властивостей , яке притаманне саме йому , тобто , потрібна цілісна характеристика , що отримується шляхом різнобічних спостережень . Перевага спостереження і в тому , що воно може відбуватися в природних умовах , коли спостерігачеві може відкритися чимало тонкощів. Існує природний експеримент , коли , наприклад , на уроці або на заняттях гуртка , організується потрібна для дослідження обстановка , яка є для дитини абсолютно звичною і , коли він може і не знати , що за ним спеціально спостерігають. Ознаки обдарованості дитини важливо спостерігати і вивчати в розвитку. Для їх оцінки потрібно досить тривале простежування змін , наступаючих при переході від одного вікового періоду до іншого. Таке дослідження називається лонгітюдним . Лонгітюдним (англ. longitude - довгота ) називається дослідження , в якому вивчається одна і та ж група об'єктів (у психології - людей ) протягом часу, за який ці об'єкти встигають істотно поміняти деякі свої значимі ознаки . Спостереження може бути безперервним , день у день , а може і з перервами.

На що ж має звернути увагу педагог при роботі з музично - обдарованими дітьми ?

Перш за все, треба постаратися створити на уроці сприятливу моральну атмосферу взаєморозуміння . Під час спілкування на уроках і позаурочній діяльності , педагогу необхідно постійно стимулювати дитину до творчості у всіх його проявах. За своєю природою дитяча творчість синтетична і часто носить імпровізаційний характер. Воно дає можливість значно повніше судити про індивідуальні особливості і своєчасно виявити здібності у дітей. Наприклад , під час проведення поспівок або фізкульт - хвилинок ( у молодшій школі) можна запропонувати будь-якій дитині придумати свою вправу і запропонувати його виконати всьому класу . Дітям у початковій школі дуже подобається слухати твори Е. Гріга з сюїти « Пер Гюнт ». Тут кожна дитина може розкрити свої здібності , і музичні ( виконуючи мелодію після прослуховування а cappela ) , і театральні ( зображуючи образи героїв літературного джерела сюїти ) , і художні ( зображуючи на аркуші паперу з допомогою фарб свої , що виникло в уяві , образи героїв і колірні відчуття)

Б.М. Теплов відзначає , « що раннє залучення дітей у творчу діяльність корисно для загального розвитку , і цілком відповідає потребам і можливостям дитини ». При заняттях творчою діяльністю розвиваються творчі здібності. Здібності - це те , що не зводиться до знань і навичок , але забезпечує їх швидке придбання , закріплення і ефективне використання на практиці. «Здібності , вважає Б.М. Теплов , не можуть існувати інакше , як у постійному процесі розвитку . Здатність , яка не розвивається на практиці , з часом втрачається , так як людина перестає нею користуватися ».

Тільки завдяки постійним вправам , пов'язаним із систематичними заняттями , ми підтримуємо і розвиваємо здібності у дітей .

Основні музичні здібності , які необхідно розвивати у дітей: емоційний відгук на музику - здатність відчувати характер , настрій музичного твору; здатність до переживання у формі музичних образів;

здатність до творчого сприйняття музики; музичний слух - здатність вслухатися , порівнювати оцінювати найбільш яскраві засоби музичної виразності; відчуття ладу - здатність відчувати емоційну виразність звуковисотного руху; почуття ритму - здатність активно рухового переживання музики , відчуття його відтворення.

Комплекс музичних здібностей у сукупності з загальними здібностями ( творчою уявою , увагою , волею тощо ), утворюють музичну обдарованість . Виявляючи музичні здібності дітей за допомогою різного виду їх творчої діяльності , ми стимулюємо у них розвиток цілого комплексу музичних здібностей.

Методи, які застосовуються для розвитку музичних здібностей: метод спостереження за музикою ; метод співпереживання ; метод моделювання художнього творчого процесу; метод інтонаційно стильового осягнення музики.

У своїй роботі я приділяю велику увагу розвитку у дітей здатності до співу . У методиці навчання співу необхідний індивідуальний підхід до учнів. Хоровий спів є ефективнішим засобом виховання не тільки естетичного смаку , а й ініціативи , фантазії , творчих здібностей дітей , вона якнайкраще сприяє розвитку музичних здібностей ( співочого голосу , почуття ритму , музичної пам'яті ) , розвитку співочіх навичкок , сприяє зростанню інтересу до музики , підвищує емоційну і вокально - хорову культуру. Вокальна і хорова техніка удосконалюється в результаті систематичної , наполегливої ​​роботи над різним за формою і змістом пісенним матеріалом. Щоб робота над музичним твором приносила задоволення і радість , слід проводити її жваво і захоплююче . Тільки творча атмосфера дозволить дитині по справжньому вільно передавати свої почуття і переживання і мимоволі осягати таємниці вокально - хорового мистецтва , а це означає , що відкривається шлях до якнайшвидшого оволодіння і закріплення того чи іншого навику . Діти, у яких виявляються яскраво виражені здібності до вокального виконання, стають солістами . З ними надалі також ведеться індивідуальна робота. У висновку хотілося б відзначити, що в сучасній освіті так мало приділяється часу проблемі виявлення та роботи з обдарованими дітьми в будь-якій області . І багато хто навіть зовсім забули одну важливу істину , що немає дітей, які не обдаровані. Педагогам не завжди вистачає часу і спостережливості для того , щоб виявити певні здібності у дітей і почати їх розвивати в правильному напрямку. Адже не завжди дитина обдарована може проявити свої здібності сама , активно їх демонструючи . Наше ж завдання , як педагогів , полягає в тому , щоб в різних видах діяльності , що використовуються на уроках допомогти дитині розкрити свої здібності в чому - небудь, і потім направити його увагу в ту область діяльності , в якій здібності дитини проявилися б з більшою силою. Творчо підходячи до розвитку різних здібностей у дітей , педагог зможе допомогти будь-якій дитині реалізувати себе в майбутньому як яскраву , творчо - обдаровану особистість. В.А.Сухомлинский говорив : « Тільки емоційне пробудження розуму дає позитивні результати в роботі з дітьми» , і якщо вдуматися в ці слова , то напевно ніхто не зможе заперечувати , що людина живе , спираючись на різні емоції , значить , і розвивати здібності дитини потрібно , теж спираючись на них , звичайно , хотілося б , щоб це були лише позитивні емоції.